Газі Яшаргіл

Газі Яшаргіл
тур. Gazi Yaşargil
Ім'я при народженні	тур. Mahmut Gazi Yaşargil
Народився	6 липня 1925[1][2]  Лідже, Туреччина, Діярбакир, Туреччина
Помер	10 червня 2025[3][4][…] (99 років)  Штефа, Швейцарія[6][2]
Країна	Туреччина  Швейцарія
Діяльність	нейрохірург, лікар, науковець, хірург, викладач університету
Alma mater	Базельський університет Єнський університет Ankara Atatürk Lisesid
Галузь	нейрохірургія[7], Мікрохірургія[7], epilepsy surgeryd[7] і рак голови та шиї[7]
Заклад	Цюрихський університет Yeditepe University Hospitald
Членство	Q125346336?
Нагороди	Fedor Krause Medald (2000) Marcel Benoist Prized (1975)
Газі Яшаргіл у Вікісховищі

Магмут Газі Яшаргіл (тур. Mahmut Gazi Yaşargil; 6 липня 1925 — 10 червня 2025) — турецький і швейцарський нейрохірург. Один із засновників сучасної мікронейрохірургії. Яшаргіл лікував епілепсію та пухлини головного мозку за допомогою інструментів власного винаходу. З 1953 по 1993 рік був професором і завідувачем кафедри нейрохірургії Цюрихського університету. 1999 року на щорічному Конгресі нейрохірургів названий «Людиною століття в період 1950—1999 рр.» (англ. Man of the Century 1950–2000)^[8][9].

Після закінчення Ліцею Ататюрка^[10], 1943 року емігрував до Німецького Рейху, де близько пів року працював помічником медбрата в Наумбурзі, потім з 1944 до квітня 1945 року навчався в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера; вимушено покинув Німеччину, закінчив навчання у Базельському університеті^[8][11]. 1950 року закінчив медичне відділення Базельського університету^[12]. Проходив резидентуру з психіатрії. З 1953 року працював у Цюрихському університеті^[12]. Його талант у створенні мікрохірургічної техніки для використання в цереброваскулярній нейрохірургії допоміг досягти результатів у лікування пацієнтів, які були раніше неоперабельними. 1964 року отримав швейцарське громадянство^[12].

З жовтня 1965 року проходив дворічне стажування в судинній мікрохірургії під керівництвом Реймонда Донагі (англ. Raymond Madiford Peardon Donaghy, 1910—1991) в Берлінгтоні, штат Вермонт^[13]. 1967 року повернувся до Цюрихського університету. 1969 року став доцентом, а 1973 року — професором і завідувачем кафедри нейрохірургії Цюрихського університету під керівництвом свого наставника, професора Краєнбюля. Протягом наступних 20 років провадив лабораторні досліди та клінічні дослідження мікрометодів, виконавши 7500 нейрохірургічних операцій, аж до своєї відставки у 1993 році. У 1973—1975 роках — президент нейрохірургічного товариства Швейцарії.

У 1994—2013 роках^[14] Яшаргіл був професором нейрохірургії в Медичному коледжі Університету Арканзасу в Літл-Році, де вів активні дослідження в мікронейрохірургії та викладав; з 2013 року — емеритований професор. З 2015 року, бувши на пенсії, викладав в Університеті Едітепе у Стамбулі.

2022 року Управління пошти та телеграфу Туреччини випустило марку з Яшаргілом^[15].

Разом з Гарві Кушингом визнаний одним із найвизначніших нейрохірургів XX століття^[16]. У своїй дослідницькій лабораторії в Цюриху він підготував близько 3000 колег з усіх континентів, представників усіх хірургічних спеціальностей. Він допоміг трьом поколінням нейрохірургів визначити нові можливості нейрохірургії, а потім продемонстрував шляхи їхнього досягнення.

Помер 11 червня 2025 року^[17] у Штефі^[18], не доживши менш як місяць до столітнього ювілею.

Від першого шлюбу він має трьох дітей: доньок Лейлу та Джейлан, а також сина Джана, названого на честь близького друга сім'ї — турецького поета Джана Юджеля^[19][20]. Його другою дружиною стала Даян Бадер-Гібсон Яшаргіл^[21], яка з 1973 року працювала його асистуючою медсестрою та брала активну участь у його професійній і науковій діяльності^[22].

• 2000 — Державна медаль Турецької Республіки «За видатні заслуги»^[23]

Яшаргіл опублікував понад 330 статей і 13 монографій. Шеститомник публікацій з мікронейрохірургії (1984—1996, Georg Thieme Verlag Stuttgart-New York) склав всеосяжний огляд великого досвіду і великий внесок у літературу з нейрохірургії.