ГЕС Мерове
| ГЕС Мерове | |
|---|---|
 | |
| 18°40′08″ пн. ш. 32°03′01″ сх. д. / 18.668888888889° пн. ш. 32.050277777778° сх. д. | |
| Країна |  Судан |
| Адмінодиниця | Merawi Districtd Північний штат Northern Sudand  |
| Стан | діюча |
| Річка | Ніл |
| Каскад | каскад на Нілі |
| Початок будівництва | 2003 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2009 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1250 МВт |
| Середнє річне виробництво | 5500 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 43 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 10 Alstom |
| Витрата через турбіни | 3000 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 10 Alstom |
| Потужність гідроагрегатів | 10х125 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 67 м |
| Довжина греблі | 9280 м |
| Власник | National Electricity Corporation of Sudan |
| Сайт | merowedam |
  ГЕС Мерове | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Мерове у Вікісховищі | |
ГЕС Мерове — гідроелектростанція на півночі Судану, станом на середину 2010-х найпотужніша ГЕС країни. Розташована перед Високою Асуанською греблею і становить верхній ступінь у каскаді на Нілі (не рахуючи станцій на витоках річки — Блакитному та Білому Нілі). В майбутньому між Мерове та Асуаном планують побудувати ще кілька ГЕС.
У межах проекту, реалізованого в період з 2003 по 2009 роки в районі четвертого нільского порогу[1], спорудили греблю загальною довжиною 9,3 км. По центру розташована ділянка висотою 67 метрів, яка включає кам'яно-накидну (0,9 км) та бетонну (0,55 км) частини. В останній змонтовано водоскиди та машинний зал електростанції. Обабіч простягнулись кам'яно-накидні дамби з бетонним облицюванням висотою до 53 метрів.[2] В результаті утворилось витягнуте по долині річки на 174 км водосховище об'ємом 12,5 млрд м3.
Машинний зал обладнаний десятьма турбінами типу Френсіс потужністю по 125 МВт, які при напорі у 43 метри повинні забезпечувати виробництво 5,5 млрд кВт-год електроенергії на рік.[3][4]
Гребля Мерове повинна подовжити строк нормальної експлуатації Асуанського гідрокомплексу, оскільки буде затримувати велику кількість осадів, які несе річка (до того вони накопичувалися в озері Насера, швидко зменшуючи його корисний об'єм).[5]
Для будівництва гідроелектростанції було залучено 15 компаній, з ких 13 були з Китаю[6], який також профінансував будівництво станції. Для будівництва було залучено 4 тис працівників, половина була з Китаю[7]. Разом з ГЕС було збудовано 1745 км ліній електопередач з системою трансформаторних підстанцій.
Примітки
- ↑ Merowe Dam, Sudan. International Rivers. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Merowe Dam Project. www.merowedam.gov.sd. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Merowe Dam Hydroelectric Power Project Sudan - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ International, Lahmeyer. Lahmeyer International:. www.lahmeyer.de (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ THE MEROWE DAM IN THE SUDAN Lahmeyer International s Involvement and Assistance (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2017.
- ↑ SUDAN: CHINA’S OUTPOST IN AFRICA. jamestown.org (амер.). Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ Xinhua (23 грудня 2007). Merowe Dam: Pearl of Nile in Sudan.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).