ГЕС Мараетаі
| ГЕС Мараетаі | |
|---|---|
| 38°21′09″ пд. ш. 175°44′38″ сх. д. / 38.3525° пд. ш. 175.74388889° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Таупо |
| Стан | діюча |
| Річка | Ваїкато |
| Каскад | каскад на Ваїкато |
| В експлуатації з | 1952 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1952–1953 (Мараетаі 1), 1970—1971 (Мараетаі 2) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 180 (Мараетаі 1), 180 (Мараетаі 2) МВт |
| Середнє річне виробництво | 885 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева (Мараетаі 1), дериваційна (Мараетаі 2) |
| Розрахований напір | 61 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 10 Kvaerner |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 10 Siemens |
| Потужність гідроагрегатів | 5 × 36 (Мараетаі 1), 5 × 36 (Мараетаі 2) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 87 м |
| Довжина греблі | 13 м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | Mighty River Power |
ГЕС Мараетаі | |
| Мапа | |
![]() | |
ГЕС Мараетаі — гідроелектростанція на Північному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Whakamaru (вище за течією) та ГЕС Ваїпапа, входить до складу каскаду на річці Ваїкато, яка тече з центрального Вулканічного плато Північного острова у північно-західному напрямку та впадає до Тасманового моря за чотири десятки кілометрів від Окленда. Станом на середину 2010-х років є четвертою за потужністю в країні, поступаючись лише станціям Манапоурі, Бенмор та Клайд.
У межах проєкту річку перекрили бетонною арково-гравітаційною греблею висотою 87 метрів, довжиною 133 метри та товщиною від 11 (по гребеню) до 15,2 (по основі) метрів. Вона утримує резервуар з площею поверхні 4,1 км2 та об'ємом 85 млн м3, в якому припустиме коливання рівня поверхні між позначками 186,7 та 189,5 метра НРМ.
Зі сховища живляться два машинні зали, введені в експлуатацію у 1952—1953 та 1970—1971 роках, в кожному з яких встановлено по п'ять турбін типу Френсіс з одиничним показником 36 МВт. Один зал спорудили у пригреблевому виконанні, тоді як до іншого по лівобережжю веде дериваційний канал довжиною 0,5 км. При напорі у 61 метр обладнання станції забезпечує виробництво 885 млн кВт·год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ[1][2].
Примітки
- ↑ Maraetai Hydroelectric Power Plant New Zealand - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 жовтня 2018.
- ↑ DAMMING THE DAM Campbell Robertson (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
