Вича

Вича
48°46′19″ пн. ш. 23°17′12″ сх. д. / 48.772° пн. ш. 23.2868° сх. д.
Витік	на південних схилах Вододільного хребта
• координати	48°46′19″ пн. ш. 23°17′12″ сх. д. / 48.772° пн. ш. 23.2868° сх. д.
Гирло	Латориця
• координати	48°33′34″ пн. ш. 23°01′35″ сх. д. / 48.5595° пн. ш. 23.0263° сх. д.
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Україна Закарпатська область
Регіон	Закарпатська область
Довжина	39 км
Площа басейну:	352 км²
Притоки:	Великий Звор, Оса, Ждимир (ліві)

Ви́ча (інша назва — Віча) — річка в Українських Карпатах, у межах Мукачівського району Закарпатської області. Ліва притока Латориці (басейн Дунаю).

Довжина річки 39 км, площа басейну 352 км². Похил річки 20 м/км. Долина V-подібна, на окремих ділянках має вигляд ущелини, зокрема від південно-західної околиці смт Воловця до села Сасівки. Ширина долини 60—100 м, в ущелинах 30—50 м, біля гирла 500 м. У районі села Гукливого і смт Воловця річка перетинає Воловецьку верховину, тому тут прирічкова долина широка. Річище Вичі слабозвивисте, чимало порожистих ділянок, є острови, на окремих ділянках укріплене. Ширина річища 15—30 м, найбільша 44 м.

Вича бере початок на південних схилах Вододільного хребта, на північ від села Скотарського, неподалік від Воловецького перевалу. Тече на південний захід/південь, в селі Неліпино (неподалік від міста Сваляви) впадає в Латорицю.

Екологічний стан Вічі незадовільний, оскільки вздовж неї майже від витоків до гирла проходить залізниця з доволі інтенсивним рухом поїздів. Крім того у верхній та середній течії на берегах річки розташовані населені пункти: смт Воловець і села Гукливий та Скотарське.

• Великий Звор, Оса, Ждимир (ліві).

• Вича становить західну межу гірського масиву Полонина Боржава. Вона — одна з небагатьох закарпатських річок, які перетинають Полонинський хребет, розчленовуючи його на окремі масиви.
• На потоці Оса (ліва притока Вічі) розташований заказник Потік Оса, в якому взято під охорону декілька видів тварин, занесених до Червоної книги України.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Каталог річок України / уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — 192 с. — 3000 прим.
• Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с. (рос.)
• Словник гідронімів України / Редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 1979. — С. 112. — 3600 прим.
• Ободовський, О. Г.; Онищук, В. В.; Розлач, З. В.; Коноваленко, О. С. (2011). Роль транспорту наносів при оцінці гідроморфологічного стану гірських річок (на прикладі річок басейну Латориці). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.). 2: 18—33. (Віча)
• Лук’янець, О. І.; Ободовський, О. Г.; Москаленко, С. О. (2023). Середній річний стік води річок Українських Карпат у багатоводні та маловодні фази водності. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.) (1(67)): 17—26. doi:10.17721/2306-5680.2023.1.2. (Віча)
• Ободовський, О. Г.; Коноваленко, О. С.; Розлач, З. В.; Онищук, В. В. (2012). Особливості розвитку процесів руслоформування річок басейну Латориці. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 1: 43—55. (Віча)
• Афанасьєв, С. О. (2006). Структура біотичних угруповань та оцінка екологічного статусу річок басейну Тиси. Київ: СП «Інтердрук». с. 101. doi:10.13140/RG.2.1.2864.0160. ISBN 966-8026-74-8. (Віча)