Вільгельм IV Оранський
| Вільгельм IV Оранський | |
|---|---|
| нід. Willem IV van Oranje-Nassau | |
| Народився | 1 вересня 1711[1][2][…] Леуварден[4] |
| Помер | 22 жовтня 1751[1][2][…] (40 років) Гейс-тен-Бос, Гаага, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів |
| Поховання | Нова церква |
| Країна | |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Університет Франекера |
| Знання мов | нідерландська[5] |
| Членство | Лондонське королівське товариство[6] |
| Титул | Принц Оранський |
| Військове звання | генерал |
| Рід | Оранська династія |
| Батько | Йоган Віллем Фрізо |
| Мати | Марія Луїза Гессен-Кассельська (1688—1765) |
| Брати, сестри | Амалія Нассау-Діц |
| У шлюбі з | Анна Ганноверська |
| Діти | Кароліна Оранж-Нассауська, Вільгельм V Оранський[7], NN[8], N-донькаd[8], N2-донькаd[8] і Ганна[8] |
| Автограф | |
| Нагороди | Королівський член Королівського Товаристваd (7 (18) березня 1734) |
Вільгельм (Віллем) IV Оранський (нід. Willem IV van Oranje-Nassau; 1 вересня 1711 — 22 жовтня 1751) — 1-й генеральний штатгальтер Республіки Сполучених Провінцій у 1747—1751 роках.
Життєпис
Походив з Оранської династії, гілки Нассау-Діц. Син Йоганна Вільгельма Фризо Оранського, штатгальтера Фризландії і Гронінгену, та Марії Луїзи Гессен-Кассельської. Народився 1711 року в Леувардені через 6 тижнів після загибелі батька. Отримав титули останнього. Регенткою стала мати Вільгельма. 1717 року падіння з коня призвело до травмування спини, від чого Вільгельм буде страждати усе життя.
1722 року стає штатгальтером Гельдерна та Оверейсселя, 1729 року — Дренте і Гронінгену, 1731 року — Фризландії. Навчався в університетах Франекера та Утрехта.
1733 року стає кавалером Ордену підв'язки. 1734 року одружився з донькою короля Великої Британії, з якою був заручений з 1721 року. В Англії, де відбулося весілля, став масоном. По прибуттю до Голландії заснував масонську ложу в Гаазі, а потім в Леувардені. 1739 року успадкував володіння Нассау-Діленбурзької гілки своєї династії, а 1743 року — Нассау-Зігенської гілки.
1746 року, коли під Війни за австрійську спадщину, до Республіки вдерлася французька армія на вимогу оранжистів обирається 1-м генеральним штатгальтером, генерал-капітаном армії, адміралом флоту Республіки. 1748 року зумів успішно завершити участь Республіки у війні, силовим способом змінивши бургомістрів та міські ради, зробивши посаду штатгальтера спадковою. Все це призвело до конфлікту з міським патриціатом. До цього доклався занепад економіки.
Помер Вільгельм IV 1750 року в резиденції Гейс-тен-Бос поблизу Гааги. Владу успадкував малолітній син Вільгельм V при регентстві матері та Людвіга Ернста Брауншвейзького.
Родина
Дружина — Анна, донька Георга II, короля Великої Британії.
Діти:
- Кароліна (1743—1787), дружина Карла Крістіана. графа Нассау-Вайльбурга
- Анна (1746)
- Вільгельм (1748—1806), штатгальтер Республіки Сполучених Провінцій
Генеалогія
Примітки
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в Willem IV van Oranje-Nassau — 2009.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ List of Royal Society Fellows 1660-2007 — Лондонське королівське товариство. — С. 382.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Fred Jagtenberg, Willem IV. Stadhouder in roerige tijden 1711—1751, Uitgeverij Vantilt, Nijmegen 2018, ISBN 978-94-6004-3659.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).