Вовчоярівка
| селище Вовчоярівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Луганська область |
| Район | Сіверськодонецький район |
| Тер. громада | Лисичанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44120050050016458 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1783 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 4,03 км² |
| Населення | ▼ 735 (01.01.2022)[1] |
| Густота | 197,2 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 93315 |
| Телефонний код | +380 6474 |
| Географічні координати | 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 90 м |
| Водойма | р. Верхня Біленька
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Лоскутівка |
| До станції: | 7,2 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 27,1 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 110 км |
| - автошляхами: | 84,3 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 93315, смт Вовчоярівка, вул. Поштова, буд. 23 |
| Голова селищної ради | Іваніцька Ірина Володимирівна |
| Карта | |
Вовчоярівка | |
Вовчоярівка | |
| |
|
| |
Вовчоя́рівка (в минулому — Вовчий Яр) — селище в Україні, у Лисичанській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.
Географія
СМТ розташоване приблизно в 5 км від с. Верхньокам'янка. Відстань до районного центру приблизно 15 км, до обласного центру приблизно 75 км.
Історія
За даними 1859 року тут існувало три поселення:
- Вовчоярівка Перша (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 62 господи[2], 483 особи;
- Вовчоярівка Друга (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 16 господ, 147 осіб;
- Філатівка (Олександрівка), панське село, над річкою Гарькава, 8 господ, 104 особи.[3]
За радянських часів до складу селища увійшли Вороб'ївка, Секменівка та Фугарівка.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 76 жителів селища[4].
Населення
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1293 особи, з них 89,17 % зазначили рідною українську мову, 10,75 % — російську, а 0,08 % — іншу[5]
Секменівський крейдовий кар'єр
Поблизу розташований Секменівський крейдяний кар'єр, у якому з 1925 по 1951 рік видобували крейду для Лисичанського содового заводу. Поблизу кар'єра — два терикони з дрібної фракції крейди (мергелю). Невеличке ТОВ виробляє крейду мелену різних марок.
Станція перекачування води та розсолу

На східній околиці селища розташована колишня станція перекачування розсолу на завод Донсода.
Особистості
У селищі народились:
- Величко Борис Федорович (1931 — 2017) — спеціаліст з області електротермії феросплавів, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Герой Соціалістичної Праці.
Світлини
-
Вовчоярівка -
Фугарівка(Вовчоярівка) -
Фугарівкою не гасати -
французька черепиця -
сербські могили -
сербські могили -
Вовчоярівський (Секменівський) крейдяний кар'єр -
Вовчоярівський (Секменівський) крейдяний кар'єр
Див. також
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ [1] [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 383—384 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.
Посилання
- Погода в селищі
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).