YaChudo

Вовчоярівка

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

селище Вовчоярівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Лисичанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120050050016458 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1783
Статус із 2024 року
Площа 4,03 км²
Населення ▼ 735 (01.01.2022)[1]
Густота 197,2 осіб/км²;
Поштовий індекс 93315
Телефонний код +380 6474
Географічні координати 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д.
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма р. Верхня Біленька


Відстань
Найближча залізнична станція: Лоскутівка
До станції: 7,2 км
До райцентру:
 - автошляхами: 27,1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 110 км
 - автошляхами: 84,3 км
Селищна влада
Адреса 93315, смт Вовчоярівка, вул. Поштова, буд. 23
Голова селищної ради Іваніцька Ірина Володимирівна
Карта
Вовчоярівка. Карта розташування: Україна
Вовчоярівка
Вовчоярівка
Вовчоярівка. Карта розташування: Луганська область
Вовчоярівка
Вовчоярівка
Мапа

Вовчоярівка у Вікісховищі

Вовчоя́рівка (в минулому — Вовчий Яр) — селище в Україні, у Лисичанській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Географія

СМТ розташоване приблизно в 5 км від с. Верхньокам'янка. Відстань до районного центру приблизно 15 км, до обласного центру приблизно 75 км.

Історія

За даними 1859 року тут існувало три поселення:

  • Вовчоярівка Перша (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 62 господи[2], 483 особи;
  • Вовчоярівка Друга (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 16 господ, 147 осіб;
  • Філатівка (Олександрівка), панське село, над річкою Гарькава, 8 господ, 104 особи.[3]

За радянських часів до складу селища увійшли Вороб'ївка, Секменівка та Фугарівка.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 76 жителів селища[4].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1293 особи, з них 89,17 % зазначили рідною українську мову, 10,75 % — російську, а 0,08 % — іншу[5]

Секменівський крейдовий кар'єр

Поблизу розташований Секменівський крейдяний кар'єр, у якому з 1925 по 1951 рік видобували крейду для Лисичанського содового заводу. Поблизу кар'єра — два терикони з дрібної фракції крейди (мергелю). Невеличке ТОВ виробляє крейду мелену різних марок.

Станція перекачування води та розсолу

На східній околиці селища розташована колишня станція перекачування розсолу на завод Донсода.

Особистості

У селищі народились:

Світлини

Див. також

Примітки

  1. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. ↑ [1] [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  4. ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 383—384 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2016.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).