Високо
| Місто | |
|---|---|
Високо | |
 | |
Герб
 | |
| Координати 43°59′22″ пн. ш. 18°10′50″ сх. д. / 43.989444444444° пн. ш. 18.180555555556° сх. д. | |
| Країна | |
| Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснії і Герцеговини |
| Кантон | Зеницько-Добойський кантон |
| Громада | Високо |
| Мер | Амір Бабич (від SDA)[1] |
| Дата заснування | 1463 |
| Місто з | з 1463 р. |
| Площа | 1 175 км² |
| Висота центру | 508 м  |
| Клімат | помірний континентальний |
| Офіційна мова | боснійська |
| Населення | 11 552 (2003) |
| Густота населення | 89,8 осіб/км² |
| Національний склад | боснійці, серби, хорвати |
| Конфесійний склад | мусульмани-суніти, православні християни, католики |
| Міста-побратими | Б'єловар |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+387) 32 |
| Поштовий індекс | 71300 |
| GeoNames | 3187609 |
| OSM | ↑2528288 ·R (Вісоко) |
| Офіційний сайт | visoko |
  Високо Високо (Боснія і Герцеговина) | |
 | |
 Високо у Вікісховищі | |
Високо — місто, центр однойменної громади в центральній частині Боснії і Герцеговини з населенням 17 000 чоловік. Розташоване на шляху між Зеницею і Сараєвом. Лежить на річці Босна, при впадінні в неї річки Фойничка, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії і Герцеговини.
Історія
Колись область навколо Високо була центром середньовічної боснійської держави.
У період османського панування місто Високо заснував Аяс-бег.
Після приєднання Боснії до Австро-Угорської імперії архітектура міста, як і раніше тяжіла до східних традицій, зумовлених попереднім турецьким пануванням.
У складі Королівства сербів, хорватів і словенців Високо не отримало належного розвитку, а під час Другої світової війни місто майже не постраждало.
По-справжньому місто почало розвиватися за часів другої Югославії. Війна, що прийшла услід за розпадом цієї держави, не зачепила Високо, яке лишалося під контролем Армії Республіки Боснії і Герцеговини до самого завершення конфлікту.
Сьогоднішнє Високо — місто з багатою історією і культурними традиціями, але його економіка зазнала значного збитку внаслідок Боснійської війни.
Населення
| Населення громади | |||||
| Рік перепису | 2003 | 1991 | 1981 | 1971 | |
| Боснійці | — | 10 056 (73,60 %) | 7 693 (66,02 %) | 7 187 (75,72 %) | |
| Серби | — | 1 641 (12,01 %) | 1 241 (10,65 %) | 1 369 (14,42 %) | |
| Югослави | — | 1 115 (8,161 %) | 2 072 (17,78 %) | 294 (3,098 %) | |
| Хорвати | — | 395 (2,891 %) | 392 (3,364 %) | 442 (4,657 %) | |
| Інші | — | 456 (3,337 %) | 64 (0,549 %) | 87 (0,917 %) | |
| Всього | 11 552 | 13 663 | 11 653 | 9 491 | |
Визначні пам'ятки
На околиці міста розташовані височини, так звані «Боснійські піраміди», описані боснійським археологом-аматором Семіром Османагичем як штучні споруди. Науковою спільнотою геологів і археологів різних країн світу заяви про штучне походження «пірамід» неодноразово розкритиковано. Проте височини з середини 2000-х років стали популярним туристичним об'єктом, який здійснив суттєвий вплив на розвиток економіки Високо[2][3].
Галерея
-
Міський краєвид -
Одна з «пірамід» -
Залишки старого міста -
Вулиці Високо
Примітки
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Visoko. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21. 11. 2016.
- ↑ Magazine, Smithsonian; Woodard, Colin. The Mystery of Bosnia's Ancient Pyramids. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Bosnian 'Indiana Jones' digs for controversy again with park. Reuters (англ.). 4 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2022.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).