YaChudo

Винко Жганец

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Винко Жганец
Народився22 січня 1890[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вратишинець, Меджимурська жупанія, Північна Хорватіяd, Хорватія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 грудня 1976[1][2] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СФРЮ Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмузичний етнограф, адвокат, музикант, фольклорист, правник, богослов, колекціонер, музикознавець, етнолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьетномузикологія[3], музика[3], фольклористика[3], право[3] і богослів'я[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовхорватська[1][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих

Винко Жга́нец (хорв. Vinko Žganec; 22 січня 1890, Вратишинец — 12 грудня 1976, Загреб) — хорватський фольклорист і етнограф.

Член Югославської академії наук і мистецтв. Закінчив юридичний факультет Загребського університету. Уроки музики брав y Ф. Дугана і B. Розенберга-Ружича у Загребі. Кілька років працював юристом. B 1945—48 роках — музикознавець Етнографічного музею, у 1948—64 роках — науковий співробітник, у 1948—52 роках — директор Інституту народного мистецтва, у 1948—67 роках — професор Академії музики в Загребі, де читав курс музичного фольклору.

Жганец — один із найбільших югославських фольклористів. Учасник багатьох етнографічних експедицій, він записав близько 15 000 народних наспівів Меджимур'я та інших областей Югославії, a також окремих районів Австрії й Угорщини, у яких особливо помітний зв'язок із культурою та фольклором Меджимур'я. Автор книг, багатьох статей, присвячених югославському музичному фольклору, що відзначаються оригінальністю наукового аналізу інтонації і структурних особливостей записаних ним народних мелодій (при йотуванні наспівів виявив особливу наукову ретельність); також обробив багато народних пісень для різних вокальних та інструментальних складів.

Твори
  • Starjesinstvo ili kapitanjstvo (svatovski običaj), Čakovec, 1921;
  • Kroatische Volksweisen und Volkstänze, Zagreb, 1944;
  • Muzički folklor, I, Zagreb, 1962.
Видання (фольклорні збірки)
  • Hrvatske narodne pjesme i plesovi, Zagreb, 1951;
  • Međimurje u svojim pjesmama, Zagreb, 1958 (обидві збірки разом з Н. Сремецом);
  • Hrvatske narodne popijevke iz Koprivnice i okoline, Zagreb, 1962;
  • Zbirka gradišćanskih narodnih pjesmama, Čakovec, 1964 (обидві збірки разом з Н. Сремецом) та інші.

Література

  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  3. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ CONOR.Sl

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).