YaChudo

Видошукач

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Зображення у видошукачі дзеркального фотоапарата

Видошукач або візир — елемент фотоапарата, що показує межі майбутнього знімка, іноді різкість і параметри зйомки, «приціл». Також видошукачі використовуються в кіно- і відеокамерах. Візири є в компасах та інших приладах, що використовують людське око. Видошукач — це механічне або оптичне пристосування для попереднього (приблизного) наведення зорової труби маркшейдерського або геодезичного приладу у напрямку візування. Найпростішим видошукачем є механічний приціл, діоптр тощо[1][2].

Візирна лінія зорової труби — лінія, яка з'єднує перехрестя сітки ниток у маркшейдерському приладі з візирною ціллю.

Візирна ціль — знак, предмет, існуючий у натурі або встановлюваний спеціально на місцевості чи в підземних гірничих виробках і використовуваний для візування при вимірюваннях маркшейдерсько-геодезичними інструментами візирною ціллю є: шнур чи вістря виска, підвішеного на маркшейдерський пункт і освітленого індивідуальним світильником; електрифікований або табличний сигнал (марка), встановлений на стандартній підставці від маркшейдерського або геодезичного приладу; віха, візирний циліндр сигналу геодезичного чи піраміди, тур і ін. На візирну ціль наводиться перехрестя сітки ниток маркшейдерського чи геодезичного інструмента.

Найранніші фотокамери з прямим візируванням не оснащували видошукачем, оскільки кадрування та фокусування проводилися безпосередньо у фокальній площині об'єктива за матовим склом, що замінювався на час знімання касетою з фотоматеріалом.[3] Аналогічний спосіб візування може бути реалізований у кіно- та фотоапаратурі будь-якого типу, але необхідність заміни скла касетою унеможливлює кадрування рухомих сцен у момент знімання і потребує закріплення камери на штативі.[4][5] Для усунення цієї проблеми більшість камер забезпечується приставним або вбудованим видошукачем, що дає змогу кадрувати зображення одночасно зі зніманням. Станом на 2021 рік відомі 4 основні типи видошукача: рамковий, телескопічний, дзеркальний та електронний.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Н. Д. Панфилов, А. А. Фомин. Краткий справочник фотолюбителя / Н. Н. Жердецкая. — Москва : «Искусство», 1985. — С. 62.
  2. ↑ Саломатин С. А., Артишевская, И. Б., Гребенников О. Ф. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура / Т. Г. Филатова. — 1-е изд. — Ленінград : «Машиностроение», 1990. — С. 6. — ISBN 5-217-00900-4.
  3. ↑ Общий курс фотографии, 1987, с. 39.
  4. ↑ Советское фото, 1957, с. 51.
  5. ↑ У комплект додаткових приладь середньоформатних фотокамер Hasselblad, Mamiya і серії «Салют» включено матове скло, встановлюване замість касети для точного фокусування і кадрування. Такий самий спосіб визирування використовували для макрофотографування малоформатними далекомірними фотокамерами

Джерела

  • Фомин А. В. Глава I. Фотоаппараты // Общий курс фотографии / Т. П. Булдакова. — 3-е. — М. : «Легпромбытиздат», 1987. — С. 25—43. — 256 с. — 50 000 екз.
  • С. Болдырев. Крупномасштабная съёмка камерами «ФЭД» и «Зоркий» : [рос.] // «Советское фото» : журнал. — 1957. — № 9. — С. 51—54. — ISSN 0371-4284.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).