Вест-Індія
| Вест-Індія англ. West Indies, нід. West-Indië | ||||
|
| ||||
| Розташування Вест-Індії | ||||
| 21°59′00″ пн. ш. 79°02′00″ зх. д. / 21.98333333° пн. ш. 79.03333333° зх. д. | ||||
| Акваторія | Карибське море | |||
| Найбільший острів | Куба | |||
| | ||||
Вест-Індія (англ. West Indies; нід. West-Indië) — історико-географічна назва островів Карибського басейну, що охоплює Великі та Малі Антильські острови, а також Багамські острови і острови Теркс і Кайкос. Ці острови розташовані між Північною та Південною Америкою, переважно в Карибському морі й прилеглих частинах Атлантичного океану.[1]
Термін насамперед позначає острівний регіон і не тотожний поняттю «Карибський басейн», до якого за різними визначеннями включають також материкові території.[2] Назву не слід плутати із Західною Індією — регіоном сучасної Індії.
Назва та межі поняття
Назва «Вест-Індія» буквально означає «Західні Індії» (англ. West Indies). Після прибуття експедиції Христофора Колумба до островів Карибського регіону в 1492 році європейці помилково пов'язали відкриті для них землі з азійськими «Індіями», шлях до яких шукали через Атлантичний океан. Згодом назву «Вест-Індія» почали застосовувати до американських островів на противагу Ост-Індії в Азії.[2]
У вузькому географічному значенні Вест-Індія складається з трьох великих острівних груп: Великих Антильських островів, Малих Антильських островів і Лукайського архіпелагу, до якого входять Багамські острови та Теркс і Кайкос.[1] В історичних джерелах назва могла також вказувати на колоніальні володіння окремих держав, як-от Британську або Данську Вест-Індію.[2][3]
Географія

Вест-Індія утворює дугу островів на схід і південь від Флориди, на північ від Венесуели та на схід від Центральної Америки. Острівні ланцюги відокремлюють Карибське море та Мексиканську затоку від відкритої частини Атлантичного океану. Найбільшим островом є Куба.[1]
Острівні групи
- Великі Антильські острови — найбільші острови регіону: Куба, Гаїті (Еспаньйола), Ямайка та Пуерто-Рико, а також сусідні менші острови, серед яких Кайманові острови. На острові Гаїті розташовані дві держави — Республіка Гаїті й Домініканська Республіка.[2]
- Малі Антильські острови — острівна дуга від Віргінських островів до Тринідаду і Тобаго, а також острови поблизу північного узбережжя Південної Америки. До неї належать Підвітряні острови, Навітряні острови та південні Підвітряні Антильські острови, зокрема Аруба, Кюрасао й Бонайре.[2]
- Лукайський архіпелаг — переважно низовинні острови Багамського архіпелагу та Теркс і Кайкос, розташовані в Атлантичному океані на північ від Куби та Гаїті. Вони географічно належать до Вест-Індії, але не до Антильських островів.[2]
Рельєф і геологічна будова
Рельєф островів різноманітний: на Великих Антильських островах є високі гірські масиви, а серед Малих Антильських островів — вулканічні острови. Зокрема, вулкан Монтань-Пеле та вулканічні масиви північної Мартиніки включено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.[4]
На острові Гаїті розташований Пік Дуарте, найвища вершина Вест-Індії. На Ямайці гірський район Блу-Маунтінс і Джон-Кроу-Маунтінс охоплює тропічні гірські ліси зі значною часткою ендемічних видів.[5]
Політична географія
Острови Вест-Індії поділені між незалежними державами та територіями, що мають різні форми зв'язку зі Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Францією й Королівством Нідерландів. Деякі острівні держави об'єднують кілька островів, а окремі острови поділені між різними політичними утвореннями.
Незалежні держави
Нижче наведено незалежні острівні держави, що географічно входять до Вест-Індії.[2]
Інші країни й території
До регіону належать також Пуерто-Рико й Американські Віргінські острови (території США); Ангілья, Британські Віргінські острови, Кайманові Острови, Монтсеррат і Теркс і Кайкос (британські заморські території); Гваделупа, Мартиніка, Сен-Мартен і Сен-Бартелемі (французькі території); Аруба, Кюрасао й Сінт-Мартен (країни у складі Королівства Нідерландів), а також Бонайре, Саба й Сінт-Естатіус (карибські публічні утворення Нідерландів). До географічної Вест-Індії зараховують і деякі острови Венесуели, зокрема Маргариту.[2]
Перелік відображає географічну належність островів, а не єдину міжнародно-правову класифікацію: статус і назви залежних територій відрізняються від статусу незалежних держав.
Клімат
Клімат островів здебільшого тропічний. Його місцеві відмінності пов'язані, зокрема, з рельєфом, висотою та впливом пасатів: у горах трапляються вологіші ділянки й відмінні від прибережних природні комплекси.[5]
Вест-Індія зазнає впливу атлантичних тропічних циклонів. Офіційний сезон ураганів в Атлантиці триває від 1 червня до 30 листопада, а найбільша активність за багаторічними спостереженнями припадає на серпень—жовтень, із піком у вересні. Окремі циклони можливі й поза цими датами.[6]
Природа

Природні комплекси островів охоплюють вологі тропічні ліси, сухі ліси й чагарники, савани, мангрові зарості, гірські ліси та коралові рифи. Їхня поширеність залежить від клімату, висоти, ґрунтів і геологічної будови островів. Карибські острови становлять один із визначних районів світового ендемізму рослин і тварин, водночас місцеві екосистеми зазнали значного антропогенного впливу.[5][4]
На островах трапляються численні ендемічні види птахів, плазунів, земноводних і рослин. На Ямайці збереглися численні ендемічні види рослин, амфібій та птахів, особливо в гірських лісах Блу-Маунтінс і Джон-Кроу-Маунтінс.[5]
Природним екосистемам загрожують знищення й фрагментація оселищ, інвазивні види та зміни довкілля. Одним із прикладів збереження острівного біорізноманіття є природоохоронна територія Блу-Маунтінс і Джон-Кроу-Маунтінс на Ямайці.[5]
Історія

Корінні народи
Острови були заселені задовго до прибуття європейців. До кінця XV століття на Великих Антильських островах жили, зокрема, таїно — споріднені між собою аравакомовні народи. На Малих Антильських островах жили різні корінні спільноти, серед них калінаго. Їхні суспільства відрізнялися між собою мовами, господарством та формами політичної організації. Спрощений поділ усіх корінних жителів островів лише на «мирних араваків» і «войовничих карибів», поширений у старій колоніальній літературі, не відображає цього різноманіття.[7][8]
Європейська колонізація
У жовтні 1492 року під час першої трансатлантичної експедиції Христофор Колумб досяг островів Багамського архіпелагу, після чого відвідав Кубу та острів Гаїті.[2] Пуерто-Рико експедиція Колумба відвідала під час другої подорожі, у 1493 році, а не в 1492 році.[9]
Від кінця XV століття Іспанська імперія поширювала владу на Великі Антильські острови. Колонізація супроводжувалася воєнним насильством, примусовою працею, епідеміями та глибоким демографічним спадом корінного населення. Водночас твердження про повне зникнення корінних народів не відповідає сучасним дослідженням: їхні нащадки та культурні традиції збереглися, а рухи за відновлення корінної ідентичності діють і нині.[8][10]
В XVI—XVIII століттях Вест-Індія стала ареною суперництва Іспанії, Англії (згодом Великої Британії), Франції, Нідерландів та інших європейських держав. Вони створили мережу островних колоній, портів і плантаційних господарств. Карибські води були важливими шляхами трансатлантичної торгівлі та осередком піратства й каперства.[11]
Плантаційне господарство і рабство
Експорт цукрової тростини, тютюну, кави та інших культур сприяв перетворенню багатьох островів на плантаційні колонії. Значна частина робочої сили надходила внаслідок насильницького перевезення поневолених людей з Африки через трансатлантичну работоргівлю. Рабство та колоніальна експлуатація докорінно вплинули на демографічний і культурний розвиток регіону.[2]
Наприкінці XVIII — у XIX столітті на островах посилилися антиколоніальні рухи та боротьба проти рабства. Гаїтянська революція (1791—1804) завершилася проголошенням незалежності Гаїті 1804 року. У британських володіннях процес скасування рабства розпочався 1834 року, але система перехідного «учнівства» для багатьох колишніх поневолених людей тривала до 1838 року. У французьких колоніях рабство скасували 1848 року. На різних островах цей процес відбувався в різний час.[2]
Від колоніального періоду до сучасності

У XIX—XX століттях політична карта островів неодноразово змінювалася. Данські Віргінські острови перейшли під владу США в 1917 році й тепер становлять Американські Віргінські острови.[3] Частина британських колоній отримала незалежність у XX столітті; інші території зберегли конституційні зв'язки з метрополіями.[2]
У XX столітті важливою темою регіональної історії стали економічні зв'язки британських карибських колоній та їхні відносини з європейськими інтеграційними структурами.[12][13]
Населення і культура
Історія островів сформувала різноманітне населення, в культурі якого поєднуються спадщина корінних народів, африканської діаспори, європейських колоністів та пізніших міграцій. На островах поширені іспанська, англійська, французька, нідерландська, а також різні креольські мови. Соціальна та мовна ситуація істотно відрізняється між окремими островами.[2]
Регіональним закладом вищої освіти є Університет Вест-Індії, заснований 1948 року на Ямайці для потреб британських володінь у Карибському регіоні. Згодом він перетворився на багатокампусний університет, що працює в низці країн регіону.[14]
Див. також
- Кариби
- Карибський басейн
- Антильські острови
- Британська Вест-Індія
- Данська Вест-Індія
- Західна Індія
- Університет Вест-Індії
Примітки
- ↑ а б в Caribbean. EBSCO Research Starters: Geography and Cartography.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п History of West Indies. Encyclopaedia Britannica.
- ↑ а б Papers Relating to the Foreign Relations of the United States (1917): Danish West Indies. Office of the Historian, US Department of State.
- ↑ а б Volcanoes and Forests of Mount Pelée and the Pitons of Northern Martinique. UNESCO World Heritage Centre.
- ↑ а б в г д Blue and John Crow Mountains. UNESCO World Heritage Centre.
- ↑ Tropical Cyclone Climatology. National Hurricane Center, National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA).
- ↑ Wilson, Samuel M. (ed.). The Indigenous People of the Caribbean. Gainesville: University Press of Florida, 1997.
- ↑ а б Indigenous Legacy of the Caribbean Featured in New Smithsonian Exhibition. Smithsonian Institution, 2023.
- ↑ La colonización de Puerto Rico, desde el descubrimiento de la isla hasta la reversión á la corona española de los privilegios de Colón. Розділ I («1493–1496»). Library of Congress (оцифрована історична праця).
- ↑ Caribbean Indigenous Legacies Project. Smithsonian Institution.
- ↑ Машевський О., Брайлян Є. Британсько-французьке суперництво в Карибському басейні у XVII—XVIII століттях // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. — 2014. — Вип. 1 (119). — С. 48—51.
- ↑ Брайлян Є. Стратегія економічного розвитку Британської Вест-Індії у 1930–1960-х рр. // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 258—272. Електронна версія.
- ↑ Балюк Н. В. Стратегія Європейського Союзу щодо регіону Латинської Америки та Карибського басейну // Гілея. — 2013. — Вип. 78 (№ 11). — С. 393—396.
- ↑ History. The University of the West Indies, St Augustine Campus.
Джерела та література
- Бейдик О. О., Сировець С. Ю. Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Центральна Америка» і «Країни Карибського басейну та Вест-Індія» // Географія та туризм. — Київ, 2014. — Вип. 30. — С. 130—137.
- Брайлян Є. Вплив колоніальної політики в Карибському басейні на вступ Великої Британії до ЄЕС (друга половина 1950-х — перша половина 1960-х рр.) // Етнічна історія народів Європи. — 2017. — Вип. 53. — С. 150—157.
- Брайлян Є., Машевський О. Етнічний аспект британської колоніальної політики в Карибському басейні (XVII—XVIII ст.) // Етнічна історія народів Європи. — 2014. — Вип. 43. — С. 117—121.
- Машевський О., Брайлян Є. Британсько-французьке суперництво в Карибському басейні у XVII—XVIII століттях // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. — 2014. — Вип. 1 (119). — С. 48—51.
- Wilson S. M. (ed.). The Indigenous People of the Caribbean. — Gainesville: University Press of Florida, 1997.
- Caribbean // EBSCO Research Starters.
- Caribbean Indigenous Legacies Project // Smithsonian Institution.
- History of the University of the West Indies // The University of the West Indies.
- Papers Relating to the Foreign Relations of the United States, 1917 // US Department of State.
- Tropical Cyclone Climatology // National Hurricane Center, NOAA.
- Blue and John Crow Mountains // UNESCO World Heritage Centre.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
