Верхньоторецьке

селище Верхньоторецьке
Герб
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Тер. громада	Очеретинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14160190020024377
Основні дані
Засновано	1772
Статус	із 2024 року
Площа	5.843 км²
Населення	▼ 2 819 (01.01.2022)[1]
Густота	491,3 осіб/км²;
Поштовий індекс	86040
Телефонний код	+380 6236
Географічні координати	48°13′0″ пн. ш. 37°52′0″ сх. д. / 48.21667° пн. ш. 37.86667° сх. д.
Висота над рівнем моря	132 м
Водойма	р. Кривий Торець, Очеретовата
Відстань
Найближча залізнична станція:	Скотувата
До райцентру:
- автошляхами:	12,8 км
До обл. центру:
- фізична:	24,2 км
- автошляхами:	29,7 км
Селищна влада
Адреса	86020, Донецька обл., Покровський район, с-ще Очеретине, вул. Первомайська 12
Голова селищної ради	Странадко Павло Юрійович
Карта
Верхньоторецьке
Верхньоторецьке
Верхньоторецьке у Вікісховищі

Верхньоторе́цьке — селище Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області, Україна.

Селище Верхньоторецьке розташоване за 24 км від Ясинуватої автошляхами, відстань напряму складає 10 км, та за 27 км на північ від Донецька на річці Кривий Торець, у яку за півкілометра північніше селища впадає її притока Очеретовата.

Землі селища межують із територією с. Михайлівка Горлівського району Донецької області.

У Верхньоторецькому знаходиться залізнична станція Скотувата лінії Костянтинівка — Ясинувата. На північній околиці селища розташована станція Новобахмутівка лінії Очеретине — Горлівка.

З 2014 року село потрапило в зону бойових дій.

5 лютого 2015 року вчителька початкових класів і бібліотекар Верхньоторецького НВК Кирилко Ганна Сергіївна померла в лікарні через осколкові поранення, яких зазнала внаслідок обстрілу терористами^[2].

21 лютого 2015 року внаслідок розриву невідомого вибухового пристрою померли два брати, 1953 р. н.^[3] 7 вересня 2016 року внаслідок обстрілу терористами поранено 2 місцевих жителів^[4]. 1 лютого 2017 року окупанти обстріляли Верхньоторецьке, руйнувань зазнали вісім будинків^[5]. У грудні 2019 року відновлено залізничне сполучення зі станцією Скотувата.

23 березня 2022 року Верхньоторецьке захоплене російськими військами^[6].

З початку повномасштабного вторгнення загинули мирні жителі селища: Дуров Марк, Ялова Марина, Павлик Ольга Петрівна, Колодєзєва Анастасія.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

За даними перепису 2001 року населення смт становило 3159 осіб, із них 38,81 % зазначили рідною мову українську, 60,37 % — російську, 0,28 % — білоруську, 0,19 % — циганську, 0,13 % — вірменську, 0,06 % — молдовську, 0,03 % — болгарську та гагаузьку мови^[8].

У Верхньоторецькому народився Богданов Олександр Миколайович — герой України.

У Верхньоторецькому народився Сибірцев Олександр Петрович^[9] — начальник Артемівського міського відділу Управління Служби безпеки України по Донецькій області, підполковник, нагороджений відзнакою Президента України  — зіркою «За мужність» (посмертно). 20 січня 1996 року близько 21:50 хворий на шизофренію озброєний табельною зброєю охоронець місцевого відділення Агропромбанка «Україна» взяв у заручники свого 24-річного напарника. Підполковник Сибірцев, під час переговорів зі злочинцем, запропонував обміняти себе на заручника, чим врятував людині життя. Обмін відбувся о 6:05 21 січня. Злочинець попередив, що у разі спроби проникнення в банк бійців спецназу, офіцер буде вбитий. О 13:20 у приміщенні банку пролунали два постріли, — злочинець застрелив Сибірцева пострілом у серце та покінчив життя самогубством.

Похований на кладовище рідного селища.

На його честь було названо школу у Верхньоторецьку. ^[9]

• О. В. Єрмолюк. Верхньоторецьке (1963–78 — Скотувата) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.