Вежа Шухова
| Вежа Шухова | |
|---|---|
| |
| 55°43′02″ пн. ш. 37°36′41″ сх. д. / 55.717222222222° пн. ш. 37.611388888889° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1]  |
| Розташування | Donskoy Districtd Shukhova Streetd Шаболовська Москва[1] |
| Тип | гратчаста вежаd гіперболоїдні конструкції gridshelld вежа зв’язкуd і пам’ятка архітектуриd |
| Висота | 160 м |
| Матеріал | сталь |
| Стиль | хай-тек, конструктивістська архітектураd, конструктивізм і Раціоналізм (архітектура) |
| Архітектор | Шухов Володимир Григорович |
| Дата заснування | 1922 |
  Вежа Шухова Вежа Шухова (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вежа Шухова — сітчаста вежова гіперболоїдна конструкція системи інженера Володимира Шухова; її утворено пересічними прямолінійними стрижнями, що містяться вздовж поверхні однопорожнинного гіперболоїда.
Історія
Винахід датовано січнем 1896 року. Першу таку вежу Володимир Шухов збудував для Всеросійської промислової виставки в Нижньому Новгороді. Пізніше за системою Шухова було побудовано більш як 200 сталевих споруд: водонатискні вежі, морські маяки, радіовежі, опори ліній електропередач, башти на кораблях військового флоту, пожежні та сигнальні вежі.
Конструкція
Кількарівневі вежі, що складаються з декількох гіперболоїдних секцій, які поставлено одне на одне, вмонтовують «телескопічним методом», що спеціально розробив Шухов. Усередині нижньої частини вежі, що змонтовано в проєктному становищі, послідовно складають, а потім піднімають наступні секції. Щоб нижня частина секції, що піднімається, могла пройти крізь верхнє кільце вже змонтованої конструкції, секцію тимчасово стягують.
Найвищу вежу Шухова було побудовано в 1920—1922 роках у Москві. Вона мала шість ярусів і 148,3 м заввишки. 1921 року з неї вперше в СРСР почалося масове радіомовлення, а 1945 року — телевізійне мовлення. Гіперболічну конструкцію вежі Шухова складають, переважно, з прямолінійних стрижнів, що їх легко перевозять і оброблюють нескладним устаткованням. Попри те, що сьогодні в будівництві застосовують сьогочасніші й легші конструкції, вежі Шухова як і раніше застосовують, наприклад, як риштовання під час будівництва залізобетонних градирень.
У 2019 р. гіперболоїдна водонапірна башта включена до переліку об’єктів науки і техніки за категорією національного значення[2].
Див. також
Примітки
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Гіперболоїдна вежа стала об’єктом національного значення. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
Джерела
- Башня Шухова [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Залізні діви. Найвищий маяк в Україні і кілька водонапірних веж побудовані за унікальною технологію [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).