Ваш (комітат)

Комітат Ваш Comitatus Castrifèrreus (латинська) Vas vármegye (угорська) Komitat Eisenburg (німецька)
XI ст. — 1946
Герб
Положення комітату на карті Угорського королівства
Тип	комітат
Інші назви	словен. Železna županija хорв. Željezna županija
Столиця	Сомбатгей
Площа	5 474 км2 (1910) 3 284 км2 (1930)
Історія
• Розпущено	1950
• Наступник	Ваш
Входила до складу	Угорське королівство Угорське королівство
Наступник медьє Ваш
Сучасна локація	Угорщина (3 284 км2)  Австрія (1 548 2)  Словенія (642 км2)

47°14′ пн. ш. 16°37′ сх. д. / 47.233° пн. ш. 16.617° сх. д. Ваш (угор. Vas vármegye, лат. Comitatus Castrifèrreus, нім. Komitat Eisenburg, словен. Železna županija хорв. Željezna županija) — історичний комітат у західній частині Угорського королівства зі столицею у Вашварі, а з 1578 до 1946 року у Сомбатгей. Простягався між річкою Мурою на півдні, передгір'ями Альп на заході та річкою Марцаль на сході. Межував з австрійськими землями Нижня Австрія і Штирія та з угорськими комітатами Шопрон, Веспрем і Зала. Через комітат протікала річка Раба.

Нині його територію розділено між Угорщиною, Австрією та Словенією.

Ваш виник як один із перших комітатів Угорського королівства.

У 1919 році на його території постала Прекмурська Республіка, але вона проіснувала лише кілька днів, як і Лайтабаншаг.

1920 року за Тріанонським договором західна частина комітату відійшла до Австрії, а невелика частина на південному заході — до новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія). Решта залишилася в складі Угорщини. Під час Другої світової війни колишню югославську частину комітату в 1941 році окупувала і потім анексувала Угорщина до 1945 року. У 1950 році невелика частина колишнього комітату Шопрон перейшла до медьє Ваш, деякі села на північ від Залаегерсега відійшли до медьє Зала, а невеликий район на захід від Папи — до медьє Веспрем.

З 1991 року, після того, як від Югославії відокремилася Словенія, югославська частина колишнього комітату Ваш (відома серед словенців як Прекмур'я) стала частиною незалежної Словенії.

1900 року комітат налічував 418,905 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:^[1]

• угорська: 222 474 (53,0%)
• німецька: 125 570 (30,0%)
• хорватська: 17 896 (4,3%)
• румунська: 43 (0,0%)
• сербська: 21 (0,0%)
• руська: 4 (0,0%)
• інші чи невідомі: 52 613 (12,6%)

Згідно з переписом населення 1900 р., комітат включав такі релігійні громади:^[2]

• римокатолики: 313 858 (74,9%)
• лютерани: 83 340 (19,9%)
• кальвіністи: 12 151 (2,9%)
• юдеї: 9 429 (2,3%)
• грекокатолики: 47 (0,0%)
• православні: 47 (0,0%)
• унітаріани: 15 (0,0%)
• інше чи невідомі: 18 (0,0%)

1910 року комітат налічував 435 793 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:^[3]

• угорська: 247 985 (56,9%)
• німецька: 117 169 (26,89%)
• хорватська: 16 230 (3,72%)
• словацька: 288 (0,07%)
• руська: 48 (0,01%)
• сербська: 23 (0,01%)
• румунська: 14 (0,0%)
• інші чи невідомі: 54 036 (12,4%)^[a]

Згідно з переписом населення 1910 р., комітат включав такі релігійні громади:^[4]

• римокатолики: 331 269 (76,02%)
• лютерани: 82 027 (18,82%)
• кальвіністи: 12 597 (2,89%)
• юдеї: 9 649 (2,21%)
• грекокатолики: 151 (0,03%)
• православні: 71 (0,02%)
• унітаріани: 19 (0,0%)
• інше чи невідомі: 10 (0,0%)

Комітат на початку ХХ ст. мав такий адміністративно-територіальний поділ: