Ван (клан)

Ван
Місце походження роду	Langya Commanderyd

Ван (кит.: 王) — давньокитайський аристократичний клан (шицзу), представники якого обіймали високі державні та військові посади в часи династій Цінь, Хань, Троєцарства, Цзінь і Тан.

Походить від сина східночжоуського Лін-вана — принца (тайцзі) Цзінь (також відомого як Цяо), якого було понижено до статусу простолюдина за його відверті протести, але надано прізвище Цзі. Його син, Цзунцзін, залишився при дворі на посаді міністра освіти. Оскільки вони були нащадками ванського родини, їх називали «родиною Ван». Один з його нащадків за перемогу над племенм чи ді («червоними ді») отримав право на ім'я «Ванцзі». Відтоді ця гілка клану прийняла «Ван» як своє прізвище.

Вісім поколінь по тому Ван Цо став генералом у державі Вей, і клан Ван знову здобув вагу. У доціньський період ця гілка клану Ван залишалася активною в районі Лоян. В пдальшому члени цього клану перейшли на службу царства Цінь, де протягом трьох поколінь перебували на військовій службі. В епоху Чжаньго з роду Ван вийшов видатний генерал царства Цінь Ван Цзянь.

На початку правління династій Хань праонуки Ван Цзяня — Ван Юань та Ван Вей, сини Ван Лі, хоу Учена, — мігрували відповідно до Лан'я (в сучасному Шаньдуні) та Тайюань (в сучасному Шаньсі), щоб уникнути хаосу війни. Зрештою вони перетворилися на два найвидатніші клани Ван у Лан'я та Тайюань.

Ван Цзі, нащадок Ван Юаня у четвертому поколінні, служив чиновником (сановником з умовляння — цзянь дафу) у династії Західна Хань, ставши першим зареєстрованим членом клану, який обійняв посаду в імперській бюрократії^[1].

Після того, як Лоян, столиця Західної Цзінь, була розграбована військами Ранньої Чжао, клан Лан'я, очолюваний братами Ван Дао та Ван Дунем, відіграв важливу роль у збереженні династії Цзінь, супроводжуючи майбутнього імператора Юань, що перебравсянна південь до Цзянькана^[2]. Їхній вплив у забезпеченні стабільності під час переходу від Західного до Східного Цзінь, а також у врегулюванні як місцевих повстань, так і інтересів кланів біженців, що тікали з півночі, був настільки сильним, що казали, що «Все під небом спільно правлять клани Ван та Сима»^[3].

Клан Тайюань Ван був далі поділений на клан Цзіньян та клан Цісянь . У період Троєцарства клан Цісянь вже відрізнявся від клану Цзіньян. Клан Цісянь Ван, включаючи Ван Шеньнянь та Ван Сенбянь, а також Ван Січжен, мав дочок, які стали імператрицями та наложницями за часів династії Тан. Клан Цзіньян, включаючи Ван Хуейлуна, ще більше розширився до семи прізвищ та десяти родин за часів династії Тан, а шлюби між ними були заборонені. Відомими представниками були Ван Чанлін і Ван Тао.

Клан Лан'я значну потугу мав за часів династії Цзінь, представниками якого були Ван Цань, Ван Дао, Ван Дунь, Ван Січжи (небіж Ван Дао), Ван Сяньчжи (син Ван Січжи), Ван Жун. Троє братів, включаючи Ван Чао, який заснував клан Мін, походили з клану Лан'я. За часів Східної Цзінь з клану Лан'я вийшло 8 імператриць і понад 20 принцес, що одружилися з представниками правлячого будинку Сима. За весь час до династії Тан включно 15 представників цього клану досягли 1 рангу чиновників, зокрема були канцлерами, імператорськими секретарями, генералами тощо.

• Holcombe C. Eastern Jin. In A. Dien & K. Knapp (Eds.). The Cambridge History of China. The Cambridge History of China. Cambridge: Cambridge University Press, 2019. Vol. 2. The Six Dynasties. P. 96–118.
• Zürcher E. (Erik)The Buddhist conquest of China: the spread and adaptation of Buddhism in earlymedieval China / by E. Zürcher; with a foreword by Stephen F. Teiser. LEIDEN, 2007. 3d ed. p. cm. 472 p.
• 王仲荦. 魏晋南北朝史. 上海: 上海人民出版社. 2003. 第 296–353
• 冯尔康. 中国宗族史. 上海人民出版社, 2008