Лін-ван

Лін-ван
Імператор Китаю
571 — 545 до н. е.
Попередник:	Цзянь
Наступник:	Цзін I
Народження:	1 тисячоліття до н. е.
Смерть:	545 до н. е.
Рід:	Династія Чжоу
Батько:	Цзянь-ван
Шлюб:	Qi Jiangd
Діти:	Цзін-ван I, Князь Нінфуd і Prince Jind
Лін-ван у Вікісховищі

Лін-ван (кит. трад.: 靈王; піньїнь: Líng) — 11-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Цзянь-вана.

був відомий своїм страхом перед привидами. Для боротьби з останніми запросив вченого Чан Хуна, якого також було призначено особистим радником вана. Він був першим відомим чарівником, який працював при дворі китайського володаря. Лін-ван намагався зміцнити свою владу, в чому стикнувся з Ваньшу-гуном, якому завдано поразки. Останній втік до царства Цзінь, а його володіння конфісковано ваном.

У 21 рік правління Лін-вана народився Конфуцій^[1].

Ще до смерті Лін-вана помирає його син-спадкоємець Тайцзі Цзінь. Внаслідок чого серед знаті почалася боротьба між групами за просування спадкоємця. Зрештою переміг прицн Гуй, який по смерті Лін-вана успадкував трон під ім'ям Цзін.

• Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. с. 1148. Процитовано 6 січня 2019. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)