Вангарі Маатаї
| Вангарі Мута Маатаї | |
|---|---|
| англ. Wangari Maathai | |
 Вангарі Маатаї, 2006 рік | |
| Ім'я при народженні | кік. Wangarĩ Muta  |
| Народилася | 1 квітня 1940 Ньєрі, Британська Кенія, Британська імперія[1][2] |
| Померла | 25 вересня 2011 (71 рік) Найробі, Кенія[1][3][2] ·рак яєчника[1] |
| Країна |  Британська Кенія Кенія |
| Місце проживання | Найробі |
| Діяльність | педагог, політична діячка, філантропка, біологиня, захисниця довкілля |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Найробіd (1971), Гіссенський університет, Університет Піттсбурга (1966), Benedictine Colleged і Loreto High School, Limurud |
| Науковий ступінь | бакалавр наук (1964), Магістр наук (січень 1966) і доктор філософії[4] (1971) |
| Знання мов | англійська[5], суахілі[6] і Кікуйю |
| Заклад | Єльський університет |
| Членство | Альфа Каппа Альфаd і Nobel Women's Initiatived[7] |
| Magnum opus | Unbowedd і The Challenge for Africad |
| Посада | Minister of Environment of Kenyad і Member of the National Assemblyd |
| Партія | Mazingira Green Party of Kenyad |
| Конфесія | католицька церква |
| У шлюбі з | Mwangi Maathaid |
| Діти | Ванджіра Матаї і 123 |
| Волосся | чорне |
| Очі | темно-каріd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 2214860 |
| |
Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 — 25 вересня 2011) — кенійська екофеміністка, активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені кікую. Здобула освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух «Зелений пояс», що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища та правами жінок.
2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.[8]
Громадська та політична діяльність
На додачу до роботи в Університеті Найробі, була також учасницею деяких громадських організацій на початку 1970-х років. Була членом Кенійського Червоного Хреста, ставши головою Найробійського відділення в 1973 році. Була учасницею Кенійської Асоціації Університетських жінок. Також приєдналась до Національної ради кенійських жінок. У співпраці з цими волонтерськими організаціями для Маатаї стало очевидним, що коренем більшості кенійських проблем є екологічна деградація.
У середині 1970-х заснувала Envirocare Ltd — фірму, що мала на меті поєднати її ідеї покращення довкілля та забезпечити безробітних роботою. Фірма спеціалізувалась на висадці дерев задля консервації оточуючого середовища з залученням звичайних людей в цей процес. Envirocare зіштовхнулася з рядом проблем, пов'язаних в першу чергу з фінансуванням. Зрештою, бізнес зазнав невдачі. Наприкінці 1970-х років Маатаї заснувала рух «Зелений пояс».
1979 року обиралась на місце голови Національної Ради жінок Кенії (НРЖК), але програла 3 голоси, проте була беззаперечно обрана помічницею голови організації. У наступні роки стала головою Ради, щороку переобиралась на головну посаду аж до 1987 року.
Маатаї брала активну участь у поширенні демократії в Кенії.
Література
- Wangari Maathai, Unbowed: A Memoir, Knopf, 2006. ISBN 0-307-26348-7
- Wangari Maathai, The Greenbelt Movement: Sharing the Approach and the Experience, Lantern Books, 2003. ISBN 1-59056-040-X
- Wangari Maathai, The Canopy of Hope: My Life Campaigning for Africa, Women, and the Environment, Lantern Books, 2002. ISBN 1-59056-002-7
- Wangari Maathai, Bottom is Heavy Too: Edinburgh Medal Lecture, Edinburgh UP, 1994. ISBN 0-7486-0518-5
- Picture book (fr.), Franck Prévot (text) & Aurélia Fronty (illustrations), Wangari Maathai, la femme qui plante des millions d'arbres, Rue du monde, 2011 (ISBN 978-2-3550-4158-7)
Примітки
- ↑ а б в https://www.blackpast.org/global-african-history/maathai-wangari-muta-1940/
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.nobelprize.org/prizes/peace/2004/maathai/biographical/
- ↑ Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://nobelwomensinitiative.org/laureate/
- ↑ Radical utu : critical ideas and ideals of Wangari Muta Maathai | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). Процитовано 28 лютого 2023.
Див. також
Посилання
- Taking Root: The Vision of Wangari Maathai documentary film [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Official Site: The Green Belt Movement and Wangari Maathai [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Wangari Maathai and the Billion Tree Campaign
- Feature on Wangari Maathai by the International Museum of Women
- Публікації на C-SPAN
- The Lantern Books Blog: Lantern and Wangari Maathai (Video)
- Seeds of change planting a path to peace [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Nobel Women's Initiative [Архівовано 17 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).