Вальтер Бааде

Вальтер Бааде
нім. Walter Baade
Народився	24 березня 1893[1][2][…]  село Шреттінгхаузен, тепер в межах міста Пройсіш-Ольдендорф, Німеччина
Помер	25 червня 1960[1][2][…] (67 років)  Геттінген
Країна	Німеччина
Діяльність	астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater	Геттінгенський університет (1919)[2] Вестфальський університет імені Вільгельма (1913)[2]
Галузь	астрономія[4] і астрофізика[4]
Заклад	Обсерваторія Маунт-Вілсон Паломарська обсерваторія Геттінгенський університет
Відомі учні	Гелтон Арп Аллан Сендідж
Аспіранти, докторанти	Гелтон Арп
Членство	Баварська академія наук Нідерландська королівська академія наук Американське філософське товариство[5] Геттінгенська академія наук МАС
У шлюбі з	Johanna Bohlmannd
Нагороди	лекція Генрі Норріса Рассела (1958) медаль Кетрін Брюс (1955)
Вальтер Бааде у Вікісховищі

Ва́льтер Баа́де, повне ім'я Вільгельм Генріх Вальтер Бааде^[6] (нім. Wilhelm Heinrich Walter Baade; 24 березня 1893, село Шреттінґгаузен — 25 червня 1960, Геттінген) — німецький астроном.

Народився 24 березня 1893 року в містечку Шреттінгхаузен (Вестфалія) в сім'ї вчителя. Після закінчення Геттінгенського університету (1918) за рекомендацією математика Фелікса Кляйна, у якого він працював асистентом, був прийнятий на роботу в Бергедорфську обсерваторію Гамбурзького університету, викладав у цьому університеті (від 1928 року). 1931 року переїхав у США. Працював спочатку в обсерваторії Маунт-Вілсон, потім — у Паломарській обсерваторії. 1958 року повернувся в Німеччину, працював у Геттінгенському університеті.

Перші роботи Бааде, виконані в Гамбурзькій обсерваторії, були присвячені кометам, астероїдам, змінним зорям.

У 1923 році він відкрив нову комету, у 1920 — астероїд Гідальго з рекордним тоді віддаленням від Сонця.

1949 року відкрив астероїд Ікар, орбіта якого заходила всередину орбіти Меркурія.

Помер у Геттінгені 25 червня 1960 року.

Світову популярність принесла Бааде концепція існування двох основних типів зоряного населення галактик. Спостерігаючи найближчі галактики (зокрема, галактику Андромеди) за допомогою найбільших тоді 100-дюймового (а потім і 200-дюймового) рефлекторів, він 1944 року розклав їх на зорі і поділив зоряне населення на дві групи залежно від віку зір, їхнього хімічного складу й розташування в галактичній системі. До групи I Бааде відніс молоді (10⁶—10⁸ років) гарячі зорі, що сформувалися з міжзоряного газу, який міг утворитися, наприклад, під час вибухів наднових. Ці зорі містять залізо, нікель, вуглець і деякі важчі елементи приблизно в такій самій пропорції, як Сонце, і теж складаються здебільшого з водню (90 %) і гелію (9 %). До групи II належать старіші зорі (1×10⁹—15×10⁹ років). Вони утворилися з міжзоряних газових хмар, що сформувалися після Великого вибуху і складаються майже виключно з водню й гелію. Вміст важчих елементів у них у 10—100 разів менший, ніж у зорях групи I.

Концепція Бааде відіграла важливу роль у розвитку теорії еволюції зір.

Вельми цінні були також результати Бааде стосовно наднових. Він довів, що спалахи зір, які спостерігали ще Тихо Браге (1572) і Йоганн Кеплер (1604), були насправді спалахами наднових, і ототожнив їх із залишками спалахів — туманностями.

Бааде вперше висловив припущення (спільно з Фріцом Цвіккі), що внаслідок спалаху наднової може утворитися нейтронна зоря (1934), ототожнив (спільно з Рудольфом Мінковським) із залишками наднових декілька дискретних джерел радіовипромінювання. Фотографуванням у монохроматичному світлі виявив тонковолокнисту структуру Крабоподібної туманності.

• Нагороджений Золотою медаллю Лондонського королівського астрономічного товариства (1954).
• Нагороджений Медаллю Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1955).
• На його честь названо астероїд (1501 Бааде).

Коли почалася війна з Німеччиною, з'ясувалося, що Бааде, який приїхав до Штатів 1931 року, не має ніяких документів, крім німецьких, тобто є громадянином ворожої держави. Він не оформив навіть дозволу на перебування. Військові змушені були посадити його під домашній арешт в обсерваторії Маунт-Вільсон, де йому дісталися надзвичайні умови: внаслідок світломаскування вогні міста Лос-Анджелеса не заважали спостереженням, і весь час спостережень належав Бааде, оскільки інші співробітники лабораторії були призвані на військову службу.

• И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Бааде Вильгельм Генрих Вальтер. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 24 травня 2010.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Бааде