Бялоленка
Бялоленка Białołęka | |
|---|---|
Адміністрація | |
|
Прапор Герб | |
| Координати: 52°19′15.60″ пн. ш. 20°58′13.80″ сх. д. / 52.3210000° пн. ш. 20.9705000° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Мазовецьке |
| Повіт/Місто | Варшава |
| Уряд | |
| • Голова | Ілона Соя-Козловська |
| Площа | |
| • Повна | 73,04 км² |
| Населення (2024) | |
| • Усього | 158 749 |
| • Густота | 2173,5/км² |
| Часовий пояс | CET (UTC+1) |
| • Літній час | CEST (UTC+2) |
| Телефонний код(и) | +48 22 |
| Вебсайт | https://bialoleka.um.warszawa.pl/ |
Бялоленка на карті Варшави | |
![]() | |
Бялоленка (пол. Białołęka) — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км². На заході межує з дільницею Беляни (пол. Bielany), на півдні — з дільницями Таргувек (пол. Targówek) та Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.
Станом на січень 2024 на території дільниці зареєстровано 158 749 осіб[1].
Історія
Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425 року. У 1471 році її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (пол. Wawrzyniec Gembicki), у середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, у свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 24—25 лютого 1831 року тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.
У XIX столітті була складовою гміни Брудно (пол. Bródno). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (пол. Aleksandrów), Бжезіни (пол. Brzeziny), Аннополь (пол. Annopol), Константинув (пол. Konstantynów), Маривіль (пол. Marywil), Ружополе (пол. Różopole) та Устронє (пол. Ustronie). У 1938 році на території Бялоленки мешкало близько 600 осіб. У 1951 році стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще у міжвоєнний період), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976 році. У 1994 році отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.
Голови дільниці Бялоленка
- Єжи Смочинський (пол. Jerzy Smoczyński) (2002—2006)
- Яцек Казновський (пол. Jacek Kaznowski) (2006—2012)
- Адам Ґжеґжулка (пол. Adam Grzegrzółka) (2012—2013)
- Пйотр Яворський (пол. Piotr Jaworski) (2013—2016)
- Ілона Соя-Козловська (пол. Ilona Soja-Kozłowska) (2016—??)
- Анна Майчак (пол. Anna Majchrzak)
Структура

- Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони
- Центр та захід (Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin), Новодвори (пол. Nowodwory) та Нове Свідри (пол. Nowe Świdry)) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків
- Центр та північ (Хощувка (пол. Choszczówka), Бялоленка Дворська (пол. Białołęka Dworska), Плуди (пол. Płudy) та Генрикув (пол. Henryków)) — райони з переважанням приватних будинків
- Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (пол. Lewandów), Кобялка (пол. Kobiałka), Бялоленка Шляхетська (пол. Białołęka Szlachecka) та Маньки-Войди (пол. Mańki-Wojdy)) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь
Поділ на райони


|
Захід
|
Центр та захід |
Центр та схід |
Схід |
Інші райони:
- Шилувек (пол. Szylówek)
Адміністративні межі


Дільниця Бялоленка межує:
- на півночі — з ґмінами Яблонна (пол. Jabłonna) та Непорент (пол. Nieporęt)
- на півдні — з дільницями Таргувек та Прага-Пулноц
- на заході — з дільницею Беляни та ґміною Ломянкі (пол. Łomianki)
- на сході — з ґміною Маркі (пол. Marki)
Природа
- Генриковський парк (пол. Park Henrykowski)
- Парк «Пікасса» (пол. Park «Picassa»)
- Йорданський сад (пол. Ogród jordanowski)
- Заповідник Лавіце Келпінські (пол. Ławice Kiełpińskie)
- Заповідник Ліси Чорної Струги (пол. Łęgi Czarnej Strugi)
На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м², з яких 177 м² займають розарії.
Пам'ятки архітектури
- Палац Мостовських у Тархоміні (пол. Pałac Mostowskich w Tarchominie)
- Церква св. Якова (пол. Kościół św. Jakuba)
- Церква Народження Найсвятішої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
- Церква св. Архангела Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)
Примітки
- ↑ Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2024 roku. Tabl. 21 Powierzchnia, ludność oraz lokaty według gmin. stat.gov.pl (пол.). Główny Urząd Statystyczny. 22 липня 2024. Процитовано 20 травня 2025.
Посилання
- Białołęka dzielnica m.st. Warszawy (пол.) [Архівовано 29 січня 2026 у Wayback Machine.]
- Warszawikia (пол.) [Архівовано 14 травня 2025 у Wayback Machine.]
- Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2015 r. // Główny Urząd Statystyczny. (пол.) [Архівовано 12 квітня 2026 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).


