YaChudo

Бялоленка

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Бялоленка
Białołęka
Адміністрація
Адміністрація
Адміністрація
Прапор
Прапор
Герб
Герб
Координати: 52°19′15.60″ пн. ш. 20°58′13.80″ сх. д. / 52.3210000° пн. ш. 20.9705000° сх. д.
КраїнаПольща
ВоєводствоМазовецьке
Повіт/МістоВаршава
Уряд
 • ГоловаІлона Соя-Козловська
Площа
 • Повна73,04 км²
Населення
 (2024)
 • Усього158 749
 • Густота2173,5/км²
Часовий поясCET (UTC+1)
 • Літній часCEST (UTC+2)
Телефонний код(и)+48 22
Вебсайтhttps://bialoleka.um.warszawa.pl/
Розташування Бялоленка
Бялоленка на карті Варшави
Мапа

Бялоленка (пол. Białołęka) — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км². На заході межує з дільницею Беляни (пол. Bielany), на півдні — з дільницями Таргувек (пол. Targówek) та Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.

Станом на січень 2024 на території дільниці зареєстровано 158 749 осіб[1].

Історія

Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425 року. У 1471 році її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (пол. Wawrzyniec Gembicki), у середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, у свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 24—25 лютого 1831 року тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.

У XIX столітті була складовою гміни Брудно (пол. Bródno). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (пол. Aleksandrów), Бжезіни (пол. Brzeziny), Аннополь (пол. Annopol), Константинув (пол. Konstantynów), Маривіль (пол. Marywil), Ружополе (пол. Różopole) та Устронє (пол. Ustronie). У 1938 році на території Бялоленки мешкало близько 600 осіб. У 1951 році стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще у міжвоєнний період), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976 році. У 1994 році отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Голови дільниці Бялоленка

  • Єжи Смочинський (пол. Jerzy Smoczyński) (2002—2006)
  • Яцек Казновський (пол. Jacek Kaznowski) (2006—2012)
  • Адам Ґжеґжулка (пол. Adam Grzegrzółka) (2012—2013)
  • Пйотр Яворський (пол. Piotr Jaworski) (2013—2016)
  • Ілона Соя-Козловська (пол. Ilona Soja-Kozłowska) (2016—??)
  • Анна Майчак (пол. Anna Majchrzak)

Структура

Поділ Бялоленки до розширення території дільниці на північний схід у 1976 році
  • Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони
  • Центр та захід (Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin), Новодвори (пол. Nowodwory) та Нове Свідри (пол. Nowe Świdry)) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків
  • Центр та північ (Хощувка (пол. Choszczówka), Бялоленка Дворська (пол. Białołęka Dworska), Плуди (пол. Płudy) та Генрикув (пол. Henryków)) — райони з переважанням приватних будинків
  • Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (пол. Lewandów), Кобялка (пол. Kobiałka), Бялоленка Шляхетська (пол. Białołęka Szlachecka) та Маньки-Войди (пол. Mańki-Wojdy)) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь

Поділ на райони

Поділ Бялоленки на райони (Міська інформаційна система Варшави)
Поділ Бялоленки на райони (Міська інформаційна система Варшави)
Житлові масиви у варшавському районі Бялоленка з позначеними контурами (Міська інформаційна система Варшави)
Житлові масиви у варшавському районі Бялоленка з позначеними контурами (Міська інформаційна система Варшави)

Захід

  • Бухнік (пол. Buchnik)
  • Букув (пол. Buków)
  • Каленіца (пол. Kalenica)
  • Кемпа Тархомінська (пол. Kępa Tarchomińska)
  • Вінніца (пол. Winnica)
  • Новодвори
  • Бучинек (пол. Buczynek)
  • Анецін (пол. Anecin)
  • Тархомін Костельний (пол. Tarchomin Kościelny)
  • Нові Свідри
  • Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin)
  • Старі Свідри (пол. Stare Świdry)
  • Пекелко (пол. Piekiełko)
  • Жерань (пол. Żerań)

Центр та захід

  • Хощувка-Колонія (пол. Choszczówka-Kolonia)
  • Ґури Скєрдовські (пол. Góry Skierdowskie)
  • Нові Бжезіни (пол. Nowe Brzeziny)
  • Домбровка Шляхетська (пол. Dąbrówka Szlachecka)
  • Плуди
  • Генрикув
  • Вишньово (пол. Wiśniewo)
  • Тархомін
  • Пекелко
  • Жерань
  • Ружополь

Центр та схід

  • Хощувка
  • Лапігрош (пол. Łapigrosz)
  • Ружополе
  • Шамоцін (пол. Szamocin)
  • Бялоленка Дворська
  • Томашев (пол. Tomaszew)
  • Домбровка Ґжибовська (пол. Dąbrówka Grzybowska)
  • Марцелін (пол. Marcelin)
  • Бялоленка Шляхетська
  • Константинув
  • Жерань Східний (пол. Żerań Wschodni)
  • Александрув
  • Аннополь

Схід

  • Кобялка
  • Русковий Бруд (пол. Ruskowy Bród)
  • Олесін (пол. Olesin)
  • Августувек (пол. Augustówek)
  • Манькі-Войди
  • Августув (пол. Augustów)
  • Бжезіни
  • Конти Гродзіські (пол. Kąty Grodziskie)
  • Гродзіськ (пол. Grodzisk)
  • Левандув

Інші райони:

Адміністративні межі

Тархомін. Вулиця Святовіда
Церква св. Якова

Дільниця Бялоленка межує:

  • на півночі — з ґмінами Яблонна (пол. Jabłonna) та Непорент (пол. Nieporęt)
  • на півдні — з дільницями Таргувек та Прага-Пулноц
  • на заході — з дільницею Беляни та ґміною Ломянкі (пол. Łomianki)
  • на сході — з ґміною Маркі (пол. Marki)

Природа

На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м², з яких 177 м² займають розарії.

Пам'ятки архітектури

  • Палац Мостовських у Тархоміні (пол. Pałac Mostowskich w Tarchominie)
  • Церква св. Якова (пол. Kościół św. Jakuba)
  • Церква Народження Найсвятішої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
  • Церква св. Архангела Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)

Примітки

  1. ↑ Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2024 roku. Tabl. 21 Powierzchnia, ludność oraz lokaty według gmin. stat.gov.pl (пол.). Główny Urząd Statystyczny. 22 липня 2024. Процитовано 20 травня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).