YaChudo

Бурдяківці

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Бурдяківці
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Скала-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060350030021315 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення ▼ 952 (2014)
Територія 5.174 км²
Густота населення 210.28 осіб/км²
Поштовий індекс 48715
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′36″ пн. ш. 26°10′1″ сх. д. / 48.89333° пн. ш. 26.16694° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		276 м
Водойми потік Бурдаківці
Відстань до
районного центру 		25 км
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Відстань до
залізничної станції 		10 км
Місцева влада
Адреса ради 48720, Тернопільська область, Чортківський район, селище Скала-Подільська, вул. Івана Франка , буд 2
Карта
Бурдяківці. Карта розташування: Україна
Бурдяківці
Бурдяківці
Бурдяківці. Карта розташування: Тернопільська область
Бурдяківці
Бурдяківці
Мапа
Мапа

CMNS: Бурдяківці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бурдя́ківці — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району.

Поштове відділення — Бурдяківське. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані село Дубівка та хутір Збриж. Приєднані хутори Кругла та Когутівка.

Населення — 952 особи (2014).

Географія

Село розташоване на відстані 358 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів. Селом тече потік Бурдаківці.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Дубівка Босири Збриж Компасна роза
Гуштин Пн Жабинці
Зх    Бурдяківці    Сх
Пд
Скала-Подільська

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат.

Клімат Бурдяківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −1,4 0,2 5,3 13,9 19,8 22,8 24,0 23,3 19,4 13,2 5,9 1,0
Середня температура, °C −4,7 −3,2 1,3 8,6 14,3 17,4 18,8 17,9 14,1 8,6 2,9 −1,9
Середній мінімум, °C −8 −6,5 −2,7 3,4 8,8 12,1 13,6 12,6 8,9 4,0 −0,1 −4,7
Норма опадів, мм 33 32 32 52 74 100 99 65 54 35 35 38
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/263981/

Історія

Неподалік Бурдяковець виявлено археологічні пам'ятки епохи бронзи, залишки поселень трипільської і черняхівської культур, на присілку Кругла на поч. XX століття розкопано декілька скіфських курганів. Біля присілку Збриж поселення часів Київської Русі.

У 16 столітті село було у власності панів Борзяковських.

Назва села походить від назви річки Бурда.

Дитячий садок «Рідної Школи» у селі Бурдяківці, 1937 рік.

На початку 19 століття селом володів граф Йоган Тарло, відтак — граф Аґенор Ґолуховський.

В 1917 році біля села відбувся останній бій Гуцульської сотні легіону УСС.

У селі діяли читальня «Просвіти», кооператива «Сільського господаря», «Луг».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[1][2]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[5].

Населення

У 1810 році в селі була 221 родина, 158 житлових будинків і 1058 мешканців[6].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1214 осіб, з яких 546 чоловіків та 668 жінок[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб[8].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Чисельність Відсоток
українська 1083 99,54 %
російська 2 0,19 %
білоруська 1 0,09 %
угорська 1 0,09 %
інші 1 0,09 %
Усього 1088 100 %

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1964 р. Скульптор — В. Одрехівський (Львів).

Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь, мармурова крихта.

Скульптура — 2,5 м, постамент — 1 м.[10][11]

Соціальна сфера

Діють художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998), загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Спорт

Футбольний клуб КАМ (тренер Анатолій Коник[12]), який представляв село під час розіграшу першості області-2015, посів 3-є місце.[13]

Відомі люди

Народилися

Проживали

Галерея

  • Пам'ятний хрест до 50-річчя смерті Тараса Шевченка (1911)
    Пам'ятний хрест до 50-річчя смерті Тараса Шевченка (1911)
  • Повнофігурний пам'ятник Шевченкові (1964)
    Повнофігурний пам'ятник Шевченкові (1964)
  • Костел (1871)
    Костел (1871)
  • Церква святого Димитрія (1896)
    Церква святого Димитрія (1896)
  • Пам'ятник воякам УПА (1993)
    Пам'ятник воякам УПА (1993)
  • Художньо-меморіальний музей Л. Левицького (заснований 1998)
    Художньо-меморіальний музей Л. Левицького (заснований 1998)
  • Бурдяківський став
    Бурдяківський став
  • Бурдяківська бібліотека
    Бурдяківська бібліотека

Примітки

  1. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  2. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  4. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 27. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  11. ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
  12. ↑ Пройдений етап змагань підсумовують представники команд, які беруть участь у цьогорічних обласних футбольних баталіях. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Турнірна таблиця. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Вважався безвісти зниклим, – Ангелом додому повертається Олег Краснопера з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 5 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  15. ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 105, 127.

Література

  • Є. Тадейчук, П. Тимочко. Бурдяківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 200. — ISBN 966-528-197-6.
  • Пам'ятнику — 100 років [Текст]: [хрест з барельєфом Тараса Шевченка] / О. Лесицький // Вільне життя плюс. — 2011. — № 44 (8 черв.). — С. 6.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).