Гуштин
| село Гуштин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060350050072822 
|
| Основні дані | |
| Населення | 589 |
| Територія | 2.283 км² |
| Густота населення | 257.99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48714 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′42″ пн. ш. 26°7′45″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 26.12917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
273 м |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, селище Скала-Подільська, вул. Івана Франка , буд 2 |
| Карта | |
  Гуштин | |
 Гуштин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гушти́н — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 центр Гуштинської сільської ради.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
Населення — 548 осіб (2003).
Географія
Село розташоване на відстані 360 км від Києва, 82 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Гуштин розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Гуштина | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,2 | 5,3 | 13,8 | 19,7 | 22,8 | 24,0 | 23,4 | 19,4 | 13,2 | 6,0 | 1,0 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,7 | −3,2 | 1,3 | 8,5 | 14,1 | 17,4 | 18,8 | 18,0 | 14,2 | 8,6 | 2,9 | −1,9 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8 | −6,6 | −2,7 | 3,3 | 8,6 | 12,1 | 13,6 | 12,6 | 9,0 | 4,0 | −0,1 | −4,7 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 32 | 53 | 74 | 100 | 100 | 65 | 54 | 35 | 35 | 38 | 651 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Село було засноване на землях села Бурдяківці на самому початку XVII ст. Місцевість, де виникло село називалося Калинє, або Кустиня.[1] Вперше село згадується в грамоті короля Сигізмунда ІІІ 15 вересня 1604 р., якою дозволяв скальському старості Янові Гербурту передати згадане село скальському підстарості Мельхіору Ґроту[2].
В 1629 р. в селі було 38 будинків («димів»)[3].
Під час повстання Хмельницького 1648 р. село було повністю знищене, що зафіксовано в люстрації 1665 р.:
Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони — опришків та левентів[4].
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», «Сокіл».
Похмурого вечора 5 грудня 1917 року в лісі поблизу села відбулась таємна нарада Українських Січових Стрільців, на якій головував її організатор — сотник Дмитро Вітовський. У ній брали участь 12—15 старшин, які обговорювали два проекти майбутніх дій: Дмитра Паліїва (вважав, що УСС не повинні залишатися на стороні Австрії) і поручника Ілька Цьокана[5].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[6][7]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.[8]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади[9].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.[10]
Релігія
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1934, дерев'яна; 2014, мурована; УГКЦ).
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 599 осіб, з яких 269 чоловіків та 330 жінок[11].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 585 осіб[12].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 584 | 99,15 % |
| російська | 5 | 0,85 % |
| Усього | 589 | 100 % |
Пам'ятки
У 1993 встановлені хрести на честь скасування панщини та на честь проголошення незалежності України.
Насипано курган слави.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1-2 ступенів, Будинок культури, бібліотека.
Постаті
- Боднар Руслан Ярославович (1982—2024) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- ↑ Кількість і структура поселень Подільського воєводства в 1 пол. XVII ст. // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях : [арх. 6 липня 2020] : Статті і матеріали : [збірник] / М. Крикун; Наук. т-во ім. Шевченка, Українознав. наук. б-ка НТШ. — Львів : [Вид-во Львівської Політехніки], 2011. — С. 201. — ISBN 978-617-607-064-1.
- ↑ AGAD. — MK. — Sygn.148. — f.341v
- ↑ Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 136.
- ↑ AGAD. — MK. — Dz. XVIII. — Sygn. 74. — k.363v
- ↑ Легіоновий приказ ч. 8 Лосяч, дня 8 січня 1918… // Наш край в роки І світової війни. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Мельничук Б., Мизак Н., Петраш, Б. Гуштин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 493—494. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Котик М., Лашта, В. Гуштин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 444. — ISBN 966-528-197-6.
- Gusztyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 915. (пол.)
Посилання
- Замки і Храми України [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- «Гуштин зібрався дружною громадою»
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).