YaChudo

Брянська область

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Брянська область
рос. Брянская область
The Bryansk Forest Sternly Stirredd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРосія Росія
Фед. округЦентральний
Адмін. центрБрянськ
ГлаваКовальчук Єгор Вікторович
Глава парламентуСуббот Валентин Володимирович
Дата утворення5 липня 1944 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оф. вебсайтbryanskobl.ru​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія
Координати52°57′ пн. ш. 33°24′ сх. д. / 52.95° пн. ш. 33.4° сх. д.
Площа34 857 км² (62-е)
  • внутр. вод0,1 %
  • найвища точкаQ137823698
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність1 132 795 осіб (41-е) (2025)
Густота32,5 осіб/км²
Оф. мовиросійська
Економіка
Економ. районЦентральний
Коди
ISO 3166-2RU-BRY Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗКАТО15 Редагувати інформацію у Вікіданих
Суб'єкта РФ32
Телефонний(+7)
Карти

Брянська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Брянська область у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бря́нська о́бласть (рос. Брянская область) — регіон Російської Федерації, розташований у Центральному федеральному окрузі на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.

  • Обласний центр — місто Брянськ
  • Площа: 34 857 км².
  • Населення області становить 1 132 795 осіб (2025)[1]

Географія

Розташування

Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України.

Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.

Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −7 … −9°С, середня температура липня +18° … +20°С.

Лісові ресурси

Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.

Корисні копалини

Родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.

Екологічні проблеми

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.

Історія

Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.

Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.

В ході російського вторгнення в Україну, в області відбувались бої на державному кордоні. У 2023 році було здійснено напад на села Сушани та Любечани.

Населення

Загальні характеристики

  • Чисельність населення: 1 132 795 осіб (2025)[1]
  • Густота населення: 32,5 осіб/км² (2025)
  • Питома вага міського населення: 71,47 % (2022)[2]
  • Природний рух населення, на 1000 осіб: −9,0 (2020)[3]
    • Народжуваність, на 1000 осіб: 8,0 (2020)[3]
    • Смертність, на 1000 осіб: 17,0 (2020)[3]
  • Середнє число дітей на одну жінку — 1,108 (2025)[4]
  • Середня очікувана тривалість життя, років: 68,67 (чоловіки — 63,57; жінки — 73,88) (2021)[5]
  • Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1188 (2017)[6]

Етнічний склад населення

Етнос 1959[7] 1989[8] 2002[9] 2010[10] 2021[11]
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Росіяни 1 505 080 97,1 1 410 960 96,0 1 328 448 96,5 1 210 136 96,7 1 012 542 95,9
Українці 18 340 1,2 27 122 1,8 20 214 1,5 13 769 1,1 5 188 0,5
Вірмени 202 0,0 825 0,1 3 618 0,3 4 592 0,4 3 500 0,3
Цигани 1 369 0,1 2 925 0,2 3 572 0,3 3 839 0,3 2 893 0,3
Білоруси 7 397 0,5 11 299 0,8 7 733 0,6 5 510 0,4 2 106 0,2
Інші 17 479 1,1 16 984 1,2 13 505 1,0 13 546 1,1 29 946 2,8
Не вказали етнос 78 – 14 – 1 851 – 26 825 – 112 986 –

Адміністративно-територіальний поділ

Територіальна організація місцевого самоврядування

Адміністративний поділ Брянської області (англ.)

Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.

Міські округи

Муніципальні райони

Населені пункти

Населені пункти Брянської області з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб (2025)[1]
Брянськ 372 123 Навля 15 380
Клинці 61 153 Сєльцо 15 207
Новозибків 37 852 Почеп 14 283
Дятьково 23 872 Трубчевськ 13 117
Унеча 23 491 Климово 13 054
Стародуб 17 305 Фокіно 11 943
Жуковка 17 134 Клєтня 11 497
Карачев 16 593 Сураж 10 909

Влада

Голови

Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС

Економіка

Транспорт

Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.

Освіта

Культура

Знамениті уродженці

Примітки

  1. ↑ а б в Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года. Росстат.
  2. ↑ Численность населения по полу по субъектам Российской Федерации на 1 января 2022 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.).
  3. ↑ а б в Рождаемость, смертность и естественный прирост населения по субъектам Российской Федерации за 2020 год.
  4. ↑ Суммарный коэффициент рождаемости (число детей, рождённых одной женщиной на протяжении всего периода (15-49 лет).
  5. ↑ Демографический ежегодник России. Федеральная служба государственной статистики. Росстат. Архів оригіналу за 17 лютого 2022.
  6. ↑ Регионы России. Социально-экономические показатели. gks.ru. Росстат.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Брянская область. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Брянская область. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  9. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 квітня 2013.
  10. ↑ Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 30 квітня 2020.
  11. ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав и владение языками. Таблица 1. Национальный состав населения по муниципальным образованиям (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2023.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).