YaChudo

Брюно Н'Готті

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Футболіст
Брюно Н'Готті
Особисті дані
Народження 10 червня 1971 (55 років)
  Ліон, Франція
Зріст 185 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага 86 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1995 Франція «Ліон» 237 (13)
1995–1998 Франція «Парі Сен-Жермен» 80 (7)
1998–1999 Італія «Мілан» 34 (1)
1999–2000 →  Італія «Венеція» 16 (0)
2000–2001 Франція «Марсель» 32 (0)
2001–2006 Англія «Болтон Вондерерз» 148 (5)
2006–2007 Англія «Бірмінгем Сіті» 25 (1)
2007–2009 Англія «Лестер Сіті» 38 (0)
2008 →  Англія «Герефорд Юнайтед» 8 (0)
2011 Франція «Латт» ? (?)
2013–2015 Франція «Бельвіль» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1997 Франція Франція 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015– Франція «Бельвіль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Брюно Н'Готті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Брюно Н'Готті (фр. Bruno N'Gotty, нар. 10 червня 1971, Ліон) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб команди «Бельвіль».

Виступав, зокрема, за «Ліон» та «Парі Сен-Жермен», а також національну збірну Франції.

Володар Кубка Франції. Володар Кубка французької ліги. Чемпіон Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА.

Клубна кар'єра

«Ліон»

Нащадок вихідців з Камерун[1]. Вихованець клубу «Ліон»[2]. Брюно дебютував у складі першої команди в січні 1988 року у матчі Кубку Франції. У першому сезоні він зіграв ще один матч у Дивізіоні 2[3]. Вже в наступному сезоні гравець провів 35 зустрічей і допоміг клубу вийти в Дивізіон 1[4]. Захисник стабільно виступав в основі клубу протягом 8 сезонів

«Парі Сен-Жермен»

Влітку 1995 року Н'Готті перейшов в клуб «Парі Сен-Жермен». 18 липня Брюно дебютував за ПСЖ в матчі з «Бастією» (2:2). 17 вересня він забив м'яч в свої ворота, принісши перемогу «Монпельє» (1:0), а 10 березня 1996 року забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота своєї колишньої команди, «Ліона»[5]. У першому ж сезоні гравець виграв з командою Кубок кубків УЄФА. При цьому в фінальній грі футболіст забив єдиний м'яч, вразивши на 28 хвилині зустрічі ворота «Рапіда»[6].

Роком пізніше клуб знову дійшов до фіналу Кубка кубків, але в цій грі Брюно вже став антигероєм: саме він сфолив у штрафному майданчику на Роналдо, який і реалізував пенальті, забивши перший і єдиний гол у грі. У наступному сезоні Н'Готті допоміг команді виграти Кубок Франції і Кубок ліги Франції. При цьому у фінальних іграх обох кубків захисник на поле не вийшов[7]. Всього за клуб футболіст провів 120 матчів і забив 10 голів, частина з яких прямими ударами зі штрафних[8].

«Мілан» та «Венеція»

У 1998 році Брюно перейшов у італійський клуб «Мілан». 24 липня він дебютував у складі клубу в товариській грі «Беллінцоною» (2:1). 8 вересня вперше провів офіційну гру за клуб: в рамках Кубка Італії «россонері» програли «Торіно» з рахунком 0:2. А 12 вересня Н'Готті дебютував у Серії А у зустрічі з «Болоньєю» (3:0)[9]. У клубі склалася дуже серйозна конкуренція в обороні, де крім француза грав Алессандро Костакурта, Роберто Аяла, Паоло Мальдіні, Андре Крус і Луїджі Сала. Незважаючи на боротьбу за місце в основі, Брюно провів у першому сезоні 29 матчів і забив 1 гол, а також 15 березня 1999 року забив м'яч в свої ворота в дербі з «Інтернаціонале»[10]. При цьому, «россонері» відмовилися продавати захисника в «Ньюкасл Юнайтед», який пропонував за нього 5 млн фунтів стерлінгів[11]. За підсумками сезону «Мілан» став чемпіоном країни.

У наступному сезоні гравець втратив місце в стартовому складі команди. 23 січня він провів останній матч за «Мілан» у зустрічі з «Лечче» (2:2). Після цього Брюно був орендований клубом «Венеція», за який він дебютував 30 січня в матчі з «Торіно» (2:2), а в наступній грі, 2 лютого з «Ромою», француз забив м'яч в свої ворота[12]. Всього за «Венецію» Н'Готті зіграв 16 матчів; останній — 14 травня проти «Фіорентини» (0:3)[12].

Коли у мене була можливість поїхати в «Мілан», там був Фабіо Капелло, який хотів мене. Він думав грати в чотири захисники. Але коли я прийшов в «Мілан», Капелло вже був звільнений, і багато що змінилося. Наприклад, команда перейшла в схему гри з трьома захисниками. Там були Костакурта і Мальдіні, які обов'язково грали. І навіть тут у мене був хороший перший сезон, я виходив на поле майже в кожній грі. Але «Мілан» — це «Мілан». Це такий клуб, що коли він грає з чотирма захисниками, то йому потрібно вісім гравців одного рівня. І я був одним з тих восьми. Це не означає, що якщо я у великому клубі або заробляю багато грошей, то я щасливий. Я хотів грати. Бути запасним мене не цікавило. Я пішов в оренду тому, що не хотів залишатися на лаві запасних. Я міг залишитися в «Мілані», але мене цікавить не назва клубу, а можливість грати у футбол[6].

«Марсель»

Влітку 2000 року Брюно був куплений клубом «Марсель» за 3,8 млн доларів[13]. 28 липня він дебютував у складі команди у матчі з «Труа»[14]. Сезон видався для «Олімпіка», який перебував у глибокій кризі[6], дуже невдалим: клуб зайняв 15 місце із 18 учасників. Наступний сезон Н'Готті знову почав в «Олімпіку»: він зіграв два матчі в чемпіонаті, останній 25 серпня з «Бастією». Після чого він перейшов у англійська клуб «Болтон Вондерерз» на правах оренди[15]. За словами Н'Готті, він хотів покинути Марсель «не дивлячись ні на що»[6].

«Болтон Вондерерз»

19 вересня він дебютував у складі «Болтон Вондерерз» у матчі з «Блекберн Роверз» (1:1). 1 квітня 2002 року гравець забив перший гол за клуб, вразивши ворота «Евертона»[16]. В середині сезону «Болтон» викупив трансфер француза, який почав як правий захисник, а потім був переведений у центр оборони команди[17]. Захисник залишався в «Болтоні» протягом 5 сезонів, провівши 172 матчі і забивши 6 голів. У травні 2006 року головний тренер «Болтона», Сем Еллардайс, ухвалив рішення про омолодження команди, і з футболістом не продовжили контракт. Останній матч за клуб H'Готті провів 16 квітня 2006 року проти «Вест Бромвіч Альбіон» (0:0)[18].

Завершення кар'єри

6 липня 2006 року Брюно підписав річний контракт з клубом «Бірмінгем Сіті». Він провів у складі команди 27 матчів і забив 2 голи. У травні 2007 року клуб запропонував H'Готті продовжити контракт ще на рік[19], але французький футболіст вважав за краще підписати контракт з «Лестер Сіті»[20] терміном на 2 роки[21]. Він зіграв за клуб 43 матчі.

25 вересня 2008 року захисник був орендований клубом «Герефорд Юнайтед» строком на місяць[22]. 27 вересня він дебютував у складі команди у матчі з «Лідс Юнайтед» (0:1)[23]. 25 жовтня орендна угода була продовжена ще на один місяць[24]. 1 листопада 2008 року H'Готті на 9 хвилині зустрічі з «Пітерборо Юнайтед» отримав важку травму — розрив ахіллового сухожилля[25]. 29 травня 2009 року контракт Брюно і «Лестера» закінчився і гравець завершив професійну кар'єру.

В 2011 році H'Готті повернувся у футбол, щоб грати за аматорський клуб «Латт»[26]. У 2013 році він почав грати за іншу аматорську команду — «Бельвіль»[27][28][29]. У 2015 році-Готті перестав грати, ставши працювати тренером в «Божоле»[30].

У липні 2017 року Брюно став спортивним директором клубу «Крюсей»[31].

Виступи за збірну

17 серпня 1994 року він дебютував в основному складі збірної Франції у зустрічі з Чехією, в тому ж матчі вперше одягли форму національної команди Зінедін Зідан і Ліліан Тюрам[6] Після цього тривалий час за збірну не грав і лише у листопаді 1996 року повернувся до складу збірної. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів.

Востаннє був викликаний до табору національної команди 12 лютого 1999 року, коли провів матч за другу збірну проти другої збірної Бельгії (2:1)[32].

Статистика

Клубна

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Міжнародні Інші
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Турнір Ігри Голи
1987/1988 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 2 1 0 1 0 — — — — —
1988/1989 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 2 30 1 5 0 — — — — —
1989/1990 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 28 0 1 0 — — — — —
1990/1991 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 37 2 1 0 — — — — —
1991/1992 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 1 1 0 4 0 Кубок Ліги ? ?
1992/1993 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0 — — — — —
1993/1994 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0 — — Кубок Ліги ? ?
1994/1995 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 35 3 1 0 — — Кубок Ліги 1 0
1995/1996 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 24 1 2 1 7 1 Кубок Ліги 0 0
1996/1997 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 30 4 3 0 9 0 Кубок Ліги 1 0
1997/1998 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 26 2 3 0 6 1 Кубок Ліги 2 0
1998/1999 Італія Мілан Серія А 25 1 4 0 0 0 — — —
1999/2000 Італія Мілан Серія А 9 0 1 0 2 0 Суперкубок 1 0
1999/2000 Італія Венеція Серія А 16 0 2 0 — — — — —
2000/2001 Франція Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 30 0 2 0 — — Кубок Ліги 1 0
2001/2002 Франція Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 2 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0
2001/2002 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 26 1 0 0 — — Кубок Ліги 3 0
2002/2003 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 23 1 1 0 — — Кубок Ліги 0 0
2003/2004 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 33 3 0 0 — — Кубок Ліги 6 1
2004/2005 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 37 0 4 0 — — Кубок Ліги 0 0
2005/2006 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 29 0 2 0 — — Кубок Ліги 1 0
2006/2007 Англія Бірмінгем Сіті Чемпіоншип 25 1 2 1 — — Кубок Ліги 0 0
2007/2008 Англія Лестер Сіті Чемпіоншип 38 0 1 0 — — Кубок Ліги 4 0
2008/2009 Англія Лестер Сіті Чемпіоншип 0 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0
2008/2009 Англія Герефорд Юнайтед Перша ліга 8 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0

Збірна

Титули і досягнення

«Парі Сен-Жермен»: 1997
«Парі Сен-Жермен»: 1997–98
«Парі Сен-Жермен»: 1997–98
«Мілан»: 1998–99
«Парі Сен-Жермен»: 1995–96

Примітки

  1. ↑ Know a player of African origin?. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  2. ↑ Des nouvelles de… Bruno-Gotty. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  3. ↑ Lyon 1987/1988. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  4. ↑ Lyon 1988/1989
  5. ↑ Профіль сезону 1995/1996 на bdfutbol.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  6. ↑ а б в г д Bruno-Gotty: «Quand on est de Lyon et qu'on joue à l ' OL, on ne peut que réussir». Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  7. ↑ France: Saison 1997/1998. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  8. ↑ «ПСЖ» ЗОСЕРЕДИВСЯ НА ДОМАШНІХ СПРАВАХ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  9. ↑ Профіль на magliarossonera.it. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  10. ↑ «МІЛАН» ВІДПОВІВ НА ВИХІД РОНАЛДО «ДУБЛЕМ» СВОГО БРАЗИЛЬЦЯ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  11. ↑ ГУЛЛІТ ТВЕРДО ВЕДЕ «НЬЮКАСЛ» СВОЇМ ШЛЯХОМ. РЕВОЛЮЦІЙНИМ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  12. ↑ а б Профіль сезону 1999/2000 на bdfutbol.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  13. ↑ ЧЕМПІОНІВ ЄВРОПИ В РІДНІЙ ФРАНЦІЇ МАЙЖЕ НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  14. ↑ Профіль сезону 2000/2001 на bdfutbol.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  15. ↑ H'Готті орендований лідером прем'єр-ліги. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  16. ↑ Профіль сезону 2001/2002 на bdfutbol.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  17. ↑ Blast from the Past no.64: Bruno-Gotty. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  18. ↑ Профіль сезону 2005/2006 на bdfutbol.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  19. ↑ «Бірмінгем» запропонував Бруно-Готті новий контракт. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  20. ↑ Англійська прем'єр-ліга. Трансфери. Частина 1. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  21. ↑ Foxes recruit-Gotty and Nielsen. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 25 січня 2018.
  22. ↑ Bulls sign-Gotty from Leicester. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  23. ↑ Leeds 1-0 Hereford. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  24. ↑ -Gotty A Stayer
  25. ↑ Injury ends-Gotty loan at Bulls. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  26. ↑ Bruno-Gotty signe à l ' AS Lattes. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2018. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Бруно-Готті, колишній гравець «Мілана» повернувся на поле в 42. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Belleville: Bruno-Gotty en questions. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  29. ↑ Bruno-Gotty, du Rapid Vienne à la Coupe du Rhône. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  30. ↑ Les joueurs de l'union Football, sous la férule de Bruno-Gotty. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  31. ↑ Bruno-Gotty, une star du foot sur le banc du FC Cruseilles
  32. ↑ ТИСЯЧНИЙ ГОЛ НЕ ПРИНІС ПОЛЯКАМ ПЕРЕМОГИ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).