Бруно Зориця
| Бруно Зориця «Зулу» | |
|---|---|
| Bruno Zorica-zulu[1] | |
| Ім'я при народженні | Бруно Зориця |
| Народження | 20 лютого 1952 СР Хорватія Іванич-Град |
| Смерть | 24 січня 2024 (71 рік) |
| Національність | хорват |
| Країна | |
| Приналежність | Збройні сили Хорватії |
| Вид збройних сил | сухопутні війська Хорватії |
| Рід військ | війська спецпризначення |
| Член | Французький іноземний легіон[2] |
| Звання | бригадний генерал |
| Формування | батальйон «Франкопан» |
| Війни / битви | війна Хорватії за незалежність |
Бруно Зориця-Зулу (хорв. Bruno Zorica Zulu; 20 лютого 1952, Іванич-Град — 24 січня 2024, Іванич-Град) — хорватський бригадний генерал, легендарний[3] відставний командир уславленого батальйону «Франкопан» збройних сил Хорватії, ветеран війни за незалежність. Разом з іншими хорватськими легіонерами брав участь у створенні спеціальних підрозділів майбутньої хорватської армії, які стали ударною силою супроводу багатьох дій хорватських військ.
До початку війни Хорватії за незалежність служив у Франції в її іноземному легіоні. Зі спалахом війни за незалежність спільно з іншими хорватами зі складу Французького легіону прибув у Хорватію, заходившись відразу створювати перші спеціальні підрозділи Генерального штабу Збройних сил Хорватії в Кумровці та засновуючи Центр командного вишколу в лісі Жутиця поблизу Іванич-Града.
1 серпня 1991 року було офіційно створено спецпідрозділ Генштабу — батальйон «Франкопан». Основу батальйону склали хорвати з Французького іноземного легіону, які стали його командирами та інструкторами, проводячи вишкіл за зразком Французького легіону. Зориця став одним із засновників хорватського батальйону спецпризначення «Франкопан», де спочатку займав посаду заступника командира, а згодом — командира цього підрозділу. Пізніше під командуванням Зориці батальйон «Франкопан» переріс у полк спеціального призначення з тією самою назвою, де проходив службу доброволець «Азова» з Хорватії Денис Шелер («Пєна»). Зориця розробив курс підготовки хорватських спецпризначенців, планував і безпосередню долучався до диверсійних операцій у тилу ворога. Далі він обіймав різні посади в Генштабі та Міністерстві оборони Хорватії, вийшовши у відставку у званні бригадного генерала.
Переймався перебігом військових дій на Сході України, протягом місяця навчав в Україні добровольців «Азова». 9 грудня 2017 за підтримки Бруно Зориці делегати Національного корпусу домовилися про співпрацю українських та хорватських ветеранів.[4] Зустрічаючись із бійцями полку «Азов», Зориця відзначив високий рівень військової підготовки у полку та Військовій школі командирів імені полковника Євгена Коновальця.
Підрозділ «Азов» Зориця називає «найбільш патріотичними екстремістами», порівнюючи їх у цьому контексті із ХОС часів хорватської війни.
Примітки
- ↑ Bruno Zorica-zulu [Архівовано 30 січня 2013 у Wayback Machine.], сторінка на ФБ
- ↑ https://www.streetpress.com/sujet/1505070624-trafic-d-armes-oublie-impliquait-hermant
- ↑ Полк АЗОВ став почесним членом асоціації ветеранів спецназу Хорватії. офіційний сайт полку «Азов». Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ «Інтермаріум» крокує Європою. Національний корпус. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
Посилання
- Bivši brigadir HV-a obučavao postrojbu Azov u Ukrajini: Ne idite, nije to BBB protiv Torcide. Ruski plaćenici uživaju ubijati. Večernji list. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. (хор.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).