Брет Істон Елліс
| Брет Істон Елліс | |
|---|---|
| англ. Bret Easton Ellis | |
| Народився | 7 березня 1964 (62 роки) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США. |
| Громадянство | США |
| Місце проживання | Лос-Анджелес[1] Іст-Вілледж[2] |
| Діяльність | письменник, сценарист, прозаїк-романіст, подкастер, журналіст, новеліст, виконавчий продюсер |
| Сфера роботи | сценічне мистецтво, сценаристикаd, креативне письмоd і література |
| Alma mater | Беннінгтонський коледж (1986)[3] і The Buckley Schoold |
| Знання мов | англійська[4][5] |
| Роки активності | 1985[3] — тепер. час |
| Жанр | сатира |
| Magnum opus | «Американський психопат» |
| Автограф | |
| Сайт: randomhouse | |
| | |
Брет Істон Елліс (англ. Bret Easton Ellis; нар. 7 березня 1964) — американський письменник. Насамперед відомий як автор роману «Американський психопат» (1991), який викликав чималий резонанс через детальне зображення сексу та насильства.
Біографія
Народився 7 березня 1964 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США. Навчався у декількох приватних школах, а згодом вступив до Беннінгстонського коледжу, який закінчив 1986 року.[8] Окрім того, 1985 року за підтримки викладача з креативного письма опублікував дебютний роман «Менше нуля», який слугував йому за дипломну роботу. У 1980-х почав очолювати літературну групу молодих авторів «Брет Пек», до якої також входили Тама Яновіц та Джей Макінері, яким у своїх творах вдалося зобразити американський «дух часу» кінця 80-х початку 90-х років.[9]
1987 року Елліс презентував другий роман під назвою «Правила сексу», а 1991 року світ побачила найвідоміша та найконтроверсійніша робота автора — роман «Американський психопат», який зображує нью-йорського яппі Патрік Бейтмен, який має успішну кар'єру на Волл-Стріт, але водночас є маніяком, убивцею та психопатом. Через мізогінічні сцени видавництво «Simon & Schuster» відмовилося публікувати роман, а Національна організація жінок оголосила книзі бойкот. Зрештою, роман опублікувало видавництво «Vintage Books», а 2000 року світ побачила однойменна екранізація з Крістіаном Бейлом, Віллемом Дефо та Джаредом Лето у головних ролях.
Опісля відбулася публікація збірки оповідань «Інформатори» (1994), а також трьох романів: «Гламорама» (1998), «Місячний парк» (2005) та «Імперські спальні» (2010). Окрім того, вийшли декілька екранізацій його творів: «Менше нуля» (1987), «Американський психопат» (2000) «Правила сексу» (2002) та «Інформатори» (2009).
Особисте життя
2005 року в одному зі своїх інтерв'ю Елліс розповів, що є бісексуалом та протягом тривалого часу перебував у стосунках з Майклом Вейдом Капланом, який 2004 року помер від серцевого нападу.[10]
У статті для «Дейлі біст» 2012 року, вибачаючись за серію суперечливих твітів, Елліс зізнався, що він гей.[11]
Переклади українською
- Брет Істон Елліс. Американський психопат. — Х. : КСД, 2016. — 512 с. — ISBN 978-617-12-1638-9.
Примітки
- ↑ Fantastic Fiction — 1999.
- ↑ https://bookpage.com/interviews/7982-bret-easton-ellis-fiction
- ↑ а б https://www.bennington.edu/bennington-network/outsized-impact/bret-easton-ellis
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Encyclopedia of American Literature. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ Fear, Trauma and Paranoia in Bret Easton Ellis's Oeuvre (Introduction)
- ↑ Encyclopedia of Contemporary LGBTQ Literature of the United States [2 volumes]. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ Ellis, Bret Easton (17 грудня 2012). Dear Kathryn Bigelow: Bret Easton Ellis Is Really Sorry. The Daily Beast. Процитовано 18 грудня 2012.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
