Бредлі Фіске

Бредлі Фіске
Ім'я при народженні	Bradley A. Fiske
Народження	13 червня 1854 Лайонс, Нью-Йорк, США
Смерть	6 квітня 1942 (87 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Країна	США
Приналежність	ВМС США
Освіта	Командно-штабний коледж ВМС США і Військово-морська Академія США (1874)[1]
Роки служби	1874–1916
Звання	Контр-адмірал
Формування	«Монаднок»
Командування	«Арканзас» «Міннеаполіс» «Теннессі»
Війни / битви	Війни та битви: Іспансько-американська війна Битва в Манільській бухті
Автограф
Нагороди	медаль Елліота Крессона (1891)
Бредлі Фіске у Вікісховищі

Бредлі Аллен Фіске (англ. Bradley Allen Fiske; 13 червня 1854, Лайонс — 6 квітня 1942, Нью-Йорк) — американський воєначальник, контрадмірал ВМС США, відомий як технічний новатор. Протягом своєї довгої кар'єри Фіске винайшов понад 130 електричних та механічних пристроїв як для військово-морського, так і для цивільного використання, і багато писав з технічних та професійних питань; газета «Нью-Йоркер» назвала його «одним із визначних військово-морських винахідників усіх часів». Бувши серед перших, хто зрозумів революційні можливості військово-морської авіації, він написав низку книжок, важливих для ширшого розуміння громадськістю сучасного флоту. За винахід далекоміра нагороджений медаллю Елліотта Крессона Інституту Франкліна в 1891 році.

Бредлі Аллен Фіске народився в Лайонсі, штат Нью-Йорк, 13 червня 1854 року в родині преподобного Вільяма Аллена Фіске та Сьюзен Метьюз (Бредлі) Фіске. У 1870 році поступив до Військово-морської академії США, яку закінчив через чотири роки та в липні 1875 року отримав звання енсина.

У перші роки своєї служби він служив офіцером на бойових шлюпах «Пенсакола» та «Плімут» на Тихоокеанській станції, та на колісному пароплаві «Поухатан» в Атлантиці. Отримавши звання майстра в 1881 році та лейтенанта флоту в 1887 році, протягом більшої частини цього десятиліття він служив на навчальних кораблях «Саратога» та «Міннесота», служив у Південноатлантичній ескадрі на пароплаві «Бруклін» і двічі був призначений до Бюро боєприпасів у Вашингтоні.

Як один з найтехнічно освіченіших офіцерів ВМС, у 1886—1888 роках він керував встановленням боєприпасів на кораблі «Атланта», одному з перших сучасних на той час сталевих військових кораблях ВМС. У 1888—1890 роках Фіске брав участь у випробуваннях «Везувіуса», чиї великокаліберні пневматичні гармати тоді вважалися перспективним експериментом, і відповідав за встановлення електричного освітлення на новому крейсері «Філадельфія».

Протягом решти 1890-х років лейтенант Фіске працював переважно в Бюро озброєнь та на морі, де служив офіцером на крейсері «Сан-Франциско» та канонерських човнах «Йорктаун» і «Петрел». На останньому він брав участь у битві в Манільській затоці 1 травня 1898 року. Після іспансько-американської війни Фіске продовжив службу у філіппінських водах на борту монітора «Монаднок».

У роки між іспано-американською війною та Першою світовою війною Фіске швидко просувався по службі: до лейтенант-командора в 1899 році, командора в 1903 році та кептена в 1907 році. Обіймав багато відповідальних посад на березі та в морі, служачи інспектором боєприпасів, виконавчим офіцером «Йорктауна» та лінкора «Массачусетс», командиром монітора «Арканзас» та крейсерів «Міннеаполіс» і «Теннессі», служив капітаном верфі на Філадельфійській військово-морській верфі, навчався у Військово-морському коледжі та був членом Генеральної ради ВМС (1911) та Об'єднаної ради армії та флоту.

У серпні 1911 року Бредлі Фіске став контр-адміралом, згодом командував трьома різними дивізіями Атлантичного флоту, а також обіймав посаду помічника секретаря ВМС з питань інспекцій. У лютому 1913 року його призначили помічником з операцій, посада, яку пізніше перетворили на керівника військово-морських операцій. Як помічник з операцій, Фіске рішуче виступав за створення генерального штабу ВМС та підвищення готовності країни до війни.

9 листопада 1914 року Фіске надіслав тодішньому секретарю ВМС Джозефусу Деніелсу меморандум про те, що ВМС США не організовані для ведення війни: «Якщо ця країна уникне війни протягом наступних п'яти років, це буде досягнуто лише завдяки щасливому поєднанню високої дипломатичної майстерності та рідкісної удачі», — йдеться в меморандумі, в якому зазначається, що ВМС не вистачає 19 600 осіб із заявленого штату. Хоча окремі кораблі були добре утримувані та в бойову стані, військово-морське управління кульгало.

1 квітня 1915 року Фіске пішов у відставку з посади помічника з операцій, і його місце на посаді першого керівника військово-морських операцій посів адмірал Вільям Шепард Бенсон.

• Історія військово-морських сил США
• Керівник військово-морськими операціями
• Вільям Шепард Бенсон
• Роберт Едвард Кунц
• Елвелл Отіс
• Стівен Декейтур

Виноски

Джерела

• Bradley Allen Fiske(англ.)
• Bradley Allen Fiske(англ.)