YaChudo

Брайтон-Біч

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Брайтон-Біч
Загальна інформація
40°34′39″ пн. ш. 73°57′42″ зх. д. / 40.5776° пн. ш. 73.9616° зх. д.
Країна  США Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Бруклін Редагувати інформацію у Вікіданих
Карта
Мапа
CMNS: Брайтон-Біч у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бра́йтон-Біч (англ. Brighton Beach, неофіційні назви Маленька Одеса на Атлантичному узбережжі, Маленька Росія) — міська місцевість або міський житловий район (так званий нейборхуд) середнього класу, переважно російськомовного єврейського походження, на південному узбережжі Брукліна, одного з п'яти боро (районів) Нью-Йорка, США.[1][2] Серед міських районів міста, Брайтон-Біч є одним із найбільш густонаселених вихідцями з колишнього Радянського Союзу.[3] Розташований уздовж узбережжя Атлантичного океану. Брайтон-Біч межує з Коні-Айлендом на заході, Манхеттен-Біч (Бруклін) на сході, Затока Шіпсхед (Бруклін) на півночі та Атлантичним океаном на півдні вздовж пляжу та набережної.

Брайтон-Біч є частиною 13-го округу Бруклінської громади, основний поштовий індекс — 11235. Його патрулює 60-та дільниця Департаменту поліції міста Нью-Йорк. Політично Брайтон-Біч представлений 48-м округом Міської ради Нью-Йорка.

Коротка історія

Брайтон-Біч був курортною зоною, що розвивалася з 1878 року. Свою назву вона отримала від відомого приморського курорту Брайтон в Англії.

Житловий район Брайтон-Біч став значно щільнішим після перетворення залізниці Брайтон-Біч на лінію швидкісного метро, коли та стала частиною лінії B у системі метро Нью-Йорка. Район має сполучення з Манхеттеном метрополітеном; дорога з Манхеттена до Брайтон-Біч займає близько години.[4]

Готель «Брайтон-Біч», 1904 рік.

У 1925 році в цьому районі жили європейські євреї, і в ті часи в суботу магазини зачинялись на свято Шабат.[5] Але і багато з давніх мешканців цього району були російські іммігранти, які прибули сюди ще до Російської революції.[6] Неподалік Брайтон-Біч розташований бруклінський район Затока Шіпсхед (Бруклін), який у 1940 році був згуртованим районом, населеним єврейськими іммігрантськими сім'ями, що досягли кар'єрного зростання.[7]

Прийняття поправки Джексона-Веніка відкрило двері до Америки для радянських євреїв, і Брайтон-Біч став одним із перших притулків для російськомовних іммігрантів, коли російські євреї почали прибувати до Нью-Йорка.[8]

У середині 1970-х років це місце стало відомим як район, де в тісному сусідстві проживали російськомовні євреї з колишнього Радянського Союзу, переважно з України та Росії, через що його прозвали «Маленькою Одесою»,[9][10][11] «маленькою Одесою на Атлантичному узбережжі»,[12] «Маленькою Росією».[11] Одеса, як і Вільно та Варшава, здавна і довгий час мали статус світових центрів єврейської культури, і за давньоєврейським висловом вважаються «рідними містами Ізраїлю» (є перекладом гебрейського терміна Ir ve-em be-Yisrael — «місто-мати в Ізраїлі»; «місто-мати», «матерями в Ізраїлі»).[13] На тлі масової еміграції російських євреїв до аванпостів російської діаспори, ці культурні коди знову відродилися в нових формах: Одеса та Брайтон-Біч стали знаковими центрами єврейства — перша як колиска традицій, другий як новий потужний аванпост діаспори (у розсіянні).[13]

Район Брайтон-Біч у Нью-Йорку став найвідомішим осередком євреїв, які емігрували з України,[14] і тому там проживає значна кількість людей українського походження, які переважно розмовляють російською мовою.[15]

Під час радянської єврейської еміграції у 1970-х та 1980-х роках до Ізраїлю та США подалася й більша частина єврейської громади Узбекистану, де, як і в інших країнах, утворилися активні емігрантські громади.[16] Історично бухарські євреї були експертами з фінансування в рамках широко розгалуженої периферійної торгівлі вздовж стародавнього Шовкового шляху.[16] Сьогодні їхній голос найчіткіше лунає через нью-йоркське видання «The Bukharian Times» — щотижневий кольоровий журнал російською мовою, присвячений бухарським євреям та їхній діаспорі по всьому світу.[16]

Друга хвиля емігрантів прийшла, коли радянський лідер Михайло Горбачов почав відкривати «залізну завісу» наприкінці 1980-х років, а третя хвиля хлинула в США протягом останніх трьох років після розпаду Радянського Союзу.

З послабленням візових обмежень для євреїв у Радянському Союзі в 1971 році, станом на 1982 рік приблизно 90 000 людей приїхали до Америки, з яких 40 000 оселилися в Нью-Йорку, а, приблизно, 20 000 або більше — в Брайтон-Біч, найбільшій громаді нових російських єврейських іммігрантів у країні.[6] З 1975 по 1995 роки тут оселилися понад 50 000 російських єврейських іммігрантів.[5]

Тоді, у 1970-х і 1980-х роках, район Брайтон-Біч переживав економічний занепад, із покинутими підприємствами та магазинами; мав високий рівень злочинності.

З кінця 1970-х років з прибуттям близько 40 000 російських євреїв, багато з яких мали великий кримінальний досвід, характер громади в районі Брайтон-Біч у Брукліні змінився, виникли осередки організованої злочинності, російська мафія почала набирати владу.[17] У 1970-х роках Маленька Одеса — Брайтон-Біч у Нью-Йорку — стала західною колискою російського шансону.[18] Брайтон-Біч став домівкою для так званого російського кримінального синдикату.[19]

Станом на 1995 рік євреї Брайтон-Біч більше тримаються своїх рідних традицій, ніж релігійних, і багато з них розмовляють і пишуть російською, а не їдиш. Загалом, мовами цього приморського району були російська або їдиш, так само як і на вивісках у вітринах магазинів.

На фото «Черное море» — російська книжкова крамниця під залізничною естакадою на Брайтон-Біч. Околицю Брукліна називають «Маленькою Одесою» через його величезний анклав російських іммігрантів

Історично Брайтон-Біч не був особливо релігійною громадою; радше, він має соціалістичні єврейські корені.[6] Брайтон-Біч, заселений значною кількістю російськомовних іммігрантів, вважається консервативною громадою.[20]

Дослідники часто характеризують Брайтон-Біч як місце, де радянський колорит поєднується з американською дійсністю.[4][21][22] Значна кількість кафе і ресторанів на півдні Брукліна значною мірою пов'язана з радянською кухнею та естетикою.[23] Характерною рисою місцевої інфраструктури є висока концентрація магазинів звичних «російських» продуктів.[24]

Супермаркет у Брайтон Біч — це справжній російський гастроном. Тільки там стоїть черга за ковбасою і вам наріжуть двісті грамів «з вітрини»... Тут дім, а батьківщина все-таки — там.[22]

Російська мова широко представлена на вивісках аптек, у кафе, магазинах і меню ресторанів, а також домінує у повсякденному спілкуванні місцевих жителів.[25] У багатьох сферах послуг Брайтон-Біч вона фактично виконує роль основної мови спілкування, й часто домінує над англійською.[26][27] Вихідці з колишнього СРСР сформували на Брайтон-Біч стійкий унікальний простір, де багато в чому зберегли побутові звички, а також видають російськомовну газету «Вечерний Нью-Йорк».[28]

Брайтон-Біч є відомим улюбленим місцем іммігрантів з колишнього СРСР упродовж останніх десятиліть.[29]

У Брукліні також є кілька інших районів компактного проживання російськомовної громади, зокрема Кінгз Хайвей (Бруклін) та Шіпсхед-Бей. Крім того, спостерігається збільшення частки російськомовного населення в суміжних із Брайтон-Біч районах, таких як Мангеттен-Біч, Грейвсенд та Бенсонгерст.

Брайтон-Біч-авеню. «Російський острів» у Брукліні
Бордвок та Брайтонська 4-та вулиця

Станом на 2007 рік населення району складало 75 692 з загальною кількістю домогосподарств 31 228.[30] Район знаменитий своїми ресторанами, кафе, концертними залами. Тут розміщено багато культурних та освітніх громадських центрів — російськомовні радіостанції, телестудії, редакції газет, школи та заклади дошкільної освіти, центри дозвілля, найширша сервісна інфраструктура російською мовою.

Район забудований переважно багатоповерховими цегляними прибутковими будинками 1920-х років, а також дерев'яними одноповерховими бунгало 1900-1920-х років побудови.

Пляжі в цьому районі є одними з найпопулярніших серед жителів Нью-Йорка протягом дуже спекотних і вологих літніх місяців, під час дуже спекотних і вологих літніх місяців, які зазвичай характерні для Нью-Йорка. У районі розташована станція метро «Брайтон-Біч». Близькість до пляжів та те, що район має хороше сполучення з рештою мережі Нью-Йорка завдяки метро, ​​роблять Брайтон-Біч особливо популярним, улюбленим і регулярно відвідуваним місцем відпочинку для ньюйоркців у вихідні.

В 2022 році до Дня Незалежності України в Нью-Йорку перехрестя Брайтон-Біч-авеню та Коні-Айленд-авеню в Брукліні перейменували на «Український шлях».[31] За назву проголосувала міська рада американського Нью-Йорка. Авторами законопроекту виступили 40 депутатів місцевої ради. Ініціативу щодо надання перехрестю у Брукліні назви «Український шлях» внесла українська єврейка Інна Верніков – адвокат міграційного та сімейного права, а з 2021 року членкиня міськради, яка народилася у Чернівцях.[3][32]

Демографія

Склад населення у % (2010)[33]
Група Брайтон-Біч Нью-Йорк
Неіспаномовні
Білі 69,7 33,0
Азійці 12,9 12,6
Афроамериканці 1,0 22,8
Інші 0,6 1,0
Мішані 1,2 1,8
Іспаномовні
Латиноамериканці та іспаномовні 14,6 28,6

69,5 % населення Брайтон-Біч народилися за кордоном.[33]

За даними American Community Survey, протягом періоду 2010–2014 років 50,7 % населення віком від 5 років вказали, що розмовляють вдома російською мовою, 15,4 % — англійською, 11,3 % — іспанською, 4,0 % — однією з китайських мов, а 18,8 % — іншими мовами.[33]

Примітки

  1. ↑ Yurenev, Alexey; Akhtiorskaya, Yelena (14 грудня 2018). Welcome to Брайтон Бич, Brooklyn. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  2. ↑ D.Goldman, Charles (28 березня 1995). Knishin' At Brighton Beach. washingtonpost.com. «The Washington Post».
  3. ↑ а б Соломко, Ірина (18 липня 2022). Перехрестя у Нью-Йорку отримає назву «Український шлях». holosameryky.com (укр.) . «Голос Америки».
  4. ↑ а б Корреспондент: Кавові машини. Лист з Нью-Йорка. Корреспондент. 5 липня 2012. Процитовано 7 жовтня 2026.
  5. ↑ а б Reckler, Nancy (14 березня 1995). GONE KNISHIN'. golosameriki.com. «Голос Америки».
  6. ↑ а б в Wadler, Joyce (3 квітня 1982). By the Sea, a Bit of Russia Blossoms Here. washingtonpost.com. «The Washington Post».
  7. ↑ G. Boodman, Sandra; Engle, Margaret; Lewis, Nancy (2 квітня 1983). The Riddle of Paul Crafton. washingtonpost.com. «The Washington Post».
  8. ↑ Гуткин, Михаил (6 червня 2015). В Нью-Йорке начался месяц «русского наследия». golosameriki.com. «Голос Америки».
  9. ↑ Приключения Даррена Аронофски в Одессе [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Culturmeter, 21.07.2015. (рос.)
  10. ↑ Brighton Beach History. Our Brooklyn. 30 серпня 1936. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б Байбуз, Артем; Бараш, Алекс; Матусовская, Елена; Бадиков, Владимир; Толкачев, Владимир (Серпень 04, 2020). Самый известный ресторан Брайтон-Бич. golosameriki.com. «Голос Америки».
  12. ↑ Мещерякова, Елена; Бадиков, Владимир (Травень 09, 2022). День Победы – это праздник? Для жителей Брайтон-Бич «все не так однозначно». golosameriki.com. «Голос Америки».
  13. ↑ а б Меїр Натан. Євреї в Києві, 1859–1914. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА. 2016. – 416 с., з іл. (Стор.: 21) ISBN 978-966-378-452-6
  14. ↑ Серебрянська, І. М. (2016). Країнознавство (англомовні країни): навчальний посібник. Суми: Сумський державний університет. с. 20. ISBN 978-966-657-609-8.
  15. ↑ Рожен, Олександр (23 вересня 2005). Дж.Б’юкенен віщує смерть Заходу. А чи виживе Україна?. zn.ua. «Дзеркало тижня».
  16. ↑ а б в Крах Путіна звільняє країни Центральної Азії: що виграє Європа? — Forbes. Дзеркало тижня (укр.). 29 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2026.
  17. ↑ H. Stone, Peter (15 липня 2000). Crime Tsars. washingtonpost.com. «The Washington Post».
  18. ↑ Kishkovsky, Sophia (16 липня 2006). Notes From a Russian Musical Underground: The Sound of Chanson. nytimes.com. «The New York Times».
  19. ↑ Російська мафія — 2001-06-27. holosameryky.com (укр.) . «Голос Америки». 27 червня 2001.
  20. ↑ Купчинецкая, Виктория; Гусев, Сергей (22 травня 2017). Гей-парад на Брайтон-бич. golosameriki.com. «Голос Америки».
  21. ↑ Панченко В.Є. Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості: Книга розвідок та мандрівок / Худож. оформ. Д.В. Мазуренка. — К.: Твімінтер, 2004. — 288 с. (Стор.: 228) ISBN 966-7430-27-8
  22. ↑ а б Дитино, вчи англійську! (PDF). Науково-інформаційний вісник АН ВО України (укр.). 2011. с. 45.
  23. ↑ Байбуз, Артем; Матусовская, Елена; Бадиков, Владимир (4 січня 2024). Гастрономические эксперименты Южного Бруклина. golosameriki.com. «Голос Америки».
  24. ↑ Купчинецкая, Виктория; Гусев, Сергей (22 липня 2016). Блины и пельмени покоряют Манхэттен. golosameriki.com. «Голос Америки».
  25. ↑ Віолетта Гатті. «САВВАСЕ», або Спогади гастарбайтерки // «Всесвіт» — журнал іноземної літератури № 5-6 (1037-2038) травень-червень, 2015. (Стор.: 176)
  26. ↑ Ярмолинец, Вадим (21 квітня 1995). — На Брайтоне жить сытно, но тошно, — говорят москвичи. — Так не живите! — Отвечают брайтонцы. «Дзеркало тижня» (рос.) .
  27. ↑ Галинський, Віталій (5 грудня 2003). Футбол на Гудзоні у Нью-Йорку відбувся Меморіал Валерія Лобановського. «Дзеркало тижня» (укр.) .
  28. ↑ Панфілов Олєг. Антирадянські історії / Олєг Панфілов. — Тернопіль: Мандрівець, 2016. — 296 с. (Стор.: 126) ISBN 978-966-634-933-3
  29. ↑ Сулькин, Олег (13 червня 2021). Трайбека-2021: мировая премьера фильма о «маленьком Тбилиси» пройдет в Нью-Йорке. golosameriki.com. «Голос Америки».
  30. ↑ Brooklyn Demographics. Point 2 Homes. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 19 травня 2014.
  31. ↑ Черкасець, Олена (26 серпня 2022). На знак солідарності з Україною 14 держав перейменували 20 вулиць і площ. «Україна молода» (укр.) .
  32. ↑ Соломко, Ірина (3 листопада 2021). Емігрантка з України перемогла на виборах до міської ради Нью-Йорка. Відео. holosameryky.com (укр.) . «Голос Америки».
  33. ↑ а б в NYC DCP Census Fact Finder (англ.). NYC.gov. Процитовано 18 травня 2017.

Посилання


Прапор США Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).