Боян Пенев

Боян Пенев
Народився	27 квітня 1882[2][1]  Шумен, Болгарія
Помер	25 червня 1927[1] (45 років)  Софія, Болгарія[1]
Країна	Болгарія
Діяльність	літературний критик, історик літератури, перекладач, славіст
Alma mater	Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов	болгарська[2]
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Брати, сестри	Nikola Penevd
У шлюбі з	Дора Габе
Медіафайли у Вікісховищі

Боян Пенев (болг. Боян Николов Пенев; 27 квітня 1882, Шумен — 25 червня 1927, Софія) — болгарський письменник, літературознавець, історик літератури, критик, карикатурист. Перебував у творчому колі Йордана Йовкова та поетеси Єлизавети Багряної. Полонофіл. Дослідник творчості Гете.

Автор фундаментальної чотиритомної праці «Історія нової болгарської літератури».

Чоловік болгарської поетеси Дори Габе.

1901 закінчив Гімназію Разграда, продовжив навчання в Русе. 1907 закінчив Софійський університет, де згодом викладав болгарську літературу. Під час Першої світової війни працював цензором та редактором військових видань. 1917 йому вдалося здійснити літературну подорож по країнах Австро-Угорщини та Російської імперії (зокрема, він був у Варшаві).

Раптово помер від апендициту.

Інститут літератури БАН носить ім'я Бояна Пенева.

• Боян Пенев, Дневник. Спомени, София, 1973