Боудіка

Боудіка
кельт. Boudic(c)a
ілюстрація в стилі романтичного націоналізму (1868)
Народилася	бл. 30 землі племені іценів
Померла	61 провінція Британія, Римська імперія ·отруєння
Національність	бритка
Діяльність	воєначальник, правителька, правляча королева
Відома завдяки	очільниця повстання
Учасник	Повстання Боудіки
Суспільний стан	королева іценів
Титул	консорт-королева
Посада	королева
Попередник	Прасутаг
Конфесія	кельтське язичництво
У шлюбі з	Прасутаг
Діти (2 )	2 доньки
Волосся	руде
Медіафайли у Вікісховищі

Боудіка (ірл. Boudicca, валл. Buddug, лат. Boadicea, Боадіцея, бл. 30, землі племені іценів — 61 н. е., Римська Британія) — королева кельтського племені іценів острова Британія^[1] (нині це територія графства Норфолк). Лідерка великого повстання бритів проти римського свавілля (61 н. е.). Національна героїня^[2]. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Боудіка була дружиною короля іценів^[3], який був лояльним до римлян і після смерті якого королівство було анексовано Римською імперією. Але зловживання завойовників виклало у кельтів невдоволення, а наруга над членами королівської сім'ї спричинила вибух антиримського повстання, яке очолила Боудіка — на її заклик відгукнулися до 120 000 осіб, яких вона повела проти римлян^[4]. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником Светонієм Пауліном. У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки^[5]. Сама Боудіка, згідно з Анналами Тацита покінчила життя самогубством за допомогою отрути^[6], а згідно з Римською історією Діона Кассія причиною її смерті стала хвороба^[7]. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів — захоплено Римом.

Варіанти написання та вимови імені Боудіки варіюються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед (англ. Raphael Holinshed) згадує її як Voadicia; Едмунд Спенсер називає її Bunduca, цей же варіант використовується в популярній якобітській п'єсі 1612 року.^[8].

Мало відомо про раннє життя Боудіки, лишень згадується, що вона була зі знатного роду^[9][10]. Боудіка була дружиною Прасутага — вождя кельтського племені іценів, який був союзником Риму, завдяки чому зберіг свою владу, а його королівство — автономію^[11].

Перед смертю, побоюючись боротьби за владу, Прасутаг оголосив спадкоємицями своїх двох доньок та римського імператора Нерона. Однак, після його смерті (60 р.) імператор Риму знехтував рішенням короля і доєднав ці землі до складу римської провінції. Уся знать королівства була позбавлена своїх спадкових володінь, землі були пограбовані, а члени королівської сім'ї були перетворені на рабів. Сама Боудіка була висічена батогами^[12].

Після цього свавілля, Боудіка очолила велике повстання кельтів проти римського панування. У 61 році військо Боудіки, чисельністю до 120 000 осіб^[4], атакувало римське поселення Камулодун (сучасний Колчестер), Лондиній (сучасне Лондонське Сіті) та муніципіум Веруламій (сучасний Сент-Олбанс). Міста були розграбовані та спалені., вбито тисячі римських солдатів і цивільних.^[13][14] Так сталося, що в цей час римська провінція Британія залишились без лідера, оскільки намісник Римської Британії Светоній Паулін, відправився в експедицію на Мону, острів поблизу Британії.^[5]

Врешті, Гай Светоній Паулін зібрав армію і виступив проти повсталих бритів. Так відбулась вирішальна битва на Уотлінг-стріт (хоча точне місце розташування поля бою досі залишається невідомим. Ймовірно, воно знаходилося на Уотлінг-стріт — одній з головних римських доріг у Британії). Римляни значно переважали чисельністю і, зрештою, армія Боудіки була розгромлена. Згідно з Анналами Тацита Боудіка покінчила життя самогубством за допомогою отрути^[6], однак Діон Кассій, у своїй роботі «Римська історія», навпаки, вказує причиною смерті раптову хворобу^[7]. Брити довго оплакували її і пишно поховали.^[15] Її смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів — захоплено Римом.^[16]

• «Boadicea»— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці Енії.
• «Bonduca»— популярна якобітська п'єса 1612 року.^[8].
• «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)— британський телевізійний фільм 2003 року.
• «Boudica: Queen of War» /укр. «Королева Боудіка» (2023) — британський драматичний фільм 2023 року.

• Іцени
• Повстання Боудіки

• Дион Кассий. Римская история, LXII, 1—12.
• Корнелій Таціт. Аннали. З часу відходу божественного Авґуста / Переклад з латинської Олександра Кислюка. — Київ : Український письменник, 2013. — 700 с. — (Ad fontes). — ISBN 978-966-579-387-8.
• Брайан Хотон. Великие тайны и загадки истории. — Харків : Книжковий клуб, 2008. — С. 384. — ISBN 978-966-343-882-5. (рос.)
• Fields, Nic. Boudicca's Rebellion AD 60–61: The Britons rise up against Rome [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — Osprey Publishing, 2011. — 96 p. — ISBN 9781849083133.
• Boadicea // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885. — С. 213.(нім.)(рос.)
• The Editors of Encyclopaedia Britannica. Boudicca | History, Meaning, Statue, Facts, & Death. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/biography/Boudicca
• Cornelius Tacitus, The Annals,BOOK XIV, chapter 31. Perseus Digital Library. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+14.31&fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078
• Cassius Dio's Roman History. Sir Thomas Browne. URL: https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боудіка