Бойова тактична група

Бойова група^[1] (фр. groupe de combat), бойова тактична група^[2] (у англомовних джерелах — вогнева група^[3] (англ. fireteam), яка також може перекладатися як стрілецька група^[4]) — військове формування чисельністю від 2 до 4 чоловік у складі відділення в багатьох збройних силах світу. В деяких випадках може назватися просто групою (англ. team; фр. groupe).

В залежності від військової доктрини:

• є найменшим військовим формуванням або складається з двох бойових пар
• чисельність бойових груп у відділенні (від 2-3 у ЗС країн НАТО до 3-4 у ЗСУ), їх склад та командир визначається штатним розкладом (ЗС США) або командиром відділення в залежності від бойової обстановки (ЗСУ)

У Бойовому статуті Сухопутних військ ЗСУ, затвердженому наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 29.12.10 No 575, використовувався термін бойова тактична група:^[2]

Механізоване відділення може розподілятися на бойові тактичні групи, які створюються у складі 2 – 3 і більше військовослужбовців.

У сучасних бойових статутах та інших військових публікаціях ЗСУ використовується термін бойова група,^[5][6] під якою розуміється розуміється група військовослужбовців (два, три та більше) зі штатною зброєю, які призначені для виконання вогневих та тактичних завдань.^[7] Для позначення бойових груп відповідної чисельності також застосовуються терміни бойова двійка (бойова пара, “двійка”) та бойова трійка (“трійка”).^[8][9] Також може використовуватись термін мала група (6-12 військовослужбовців), яка складається декількох підгруп (двійок/трійок).^[10]

Під термінами тактична група^[11][12] та мала тактична група розуміється невеликий підрозділ до взводу включно.^[13]

Згідно загальних вимог стандарту НАТО APP-06 (STANAG 2019) для позначення вогневої групи використовується символ Ø, а саме:

	Вогнева група
	Вогнева група піхотинців
	Військова поліція, група з собакою,
	Інженерна група знешкодження та утилізації вибухонебезпечних предметів та боєприпасів,

На практиці ці вимоги стандарту APP-06 поділяють Італія, Португалія, Словаччина, США та Україна.^[14]

Естонія, Іспанія, Канада, Німеччина та Франція використовують символ ●, який зазвичай використовується для відділення.

Підходи інших країн НАТО, наведені у Додатку В стандарту НАТО APP-06,^[15][a] потребують уточнення, оскільки залежать від точності перекладу національних термінів.

В сучасній австралійській армії відділення, згідно з новою структурою піхотної чоти, також складається з восьми чоловіків та поділяється на дві вогневі групи по чотири чоловіка в кожний. Кожна вогнева група складається з командира групи (капрал/ молодший капрал), розвідника з удосконаленою оптикою, гранатометника з M203 і оператора LSW зі зброю підтримки F89 Minimi.^[16]

Типова структура вогневої (бойової) групи, з яких складається відділення (Австралія):

В британській армії сучасне піхотне відділення (англ. section), що має у своєму складі вісім військовослужбовців на чолі з капралом, як командиром, та молодшим капралом, який є його заступником («англ. 2IC»), ділиться на дві вогневі групи («Чарлі» і «Дельта») з чотирьох чоловік кожна під командуванням капрала і молодшого капрала відповідно.^[16]

В сухопутних військах Естонії бойова група (ест. salk, букв. загін) складається з бойових пар (ест. lahingpaar), що виконують функції вогневої та маневреної груп.

В Канадській Армії відділення (англ. section) поділяється на дві штурмові групи (англ. assault group) по чотири солдати кожна та групу транспортних засобів, що складається з водія та стрільця. Штурмові групи поділяються на вогневі групи (англ. fire team) по двах солдата в кожній.^[16][17][a]

Згідно Бойового статуту з підготовки та ведення загальновійськового бою, введеного у дію наказом головнокомандувача СВ ЗС РФ від 24.02.2005 № 19:^[18]

• Бойовий порядок мотострілецького відділення може будуватися на основі бойових груп: маневреної та вогневої. Склад бойових груп визначає командир відділення. Крім того, до бойового порядку відділення може входити бойова машина.
• Маневрена група призначена для виконання завдань зі знищення противника, міцного утримання позицій і об'єктів, захоплення його об'єктів, озброєння і техніки. До складу маневреної групи, як правило, призначаються старший стрілець і один-два стрільці.
• Вогнева група призначена для підтримки вогнем дій маневреної групи та виконання разом з нею завдань зі знищення противника, міцного утримання позицій і об'єктів, що займаються, і захоплення його об'єктів, озброєння і техніки. До складу вогневої групи, як правило, входять командир відділення, гранатометник, стрілець-помічник гранатометника та кулеметник.
• Залежно від поставленого завдання та умов обстановки склад бойових груп може бути іншим.

Зростання ролі дрібних підрозділів у боротьбі з нечисленними мобільними групами противника зумовило доцільність створення в складі механізованих підрозділів позаштатних бойових груп — «двійок» та «трійок» і більш чисельних утворень. Основні принципи ведення бою позаштатних бойових груп: один за всіх та всі за одного; один виконує завдання, інші підтримують і забезпечують його дії.^[1]

Бойові групи можуть бути маневреними та вогневими:^[5]

• Маневрена група призначається для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона може проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Старшим групи, як правило, призначається старший стрілець.
• Вогнева група призначається для прикриття дій маневреної групи, заборони підходу (маневру) противника до тих, хто обороняється, завершення знищення живої сили і вогневих засобів противника в об’єкті атаки і захоплення його спільно з маневреною групою. Очолює вогневу групу, як правило, командир відділення.

Розподіл особового складу відділення (9 осіб) на бойові групи є гнучким:^[19]

• бойова двійка (екіпаж бойової машини), дві бойових трійки та один зв'язківець^[12]
• три бойових трійки
• бойова трійка та три бойових двійки
• бойова четвірка, бойова трійка та бойова двійка

До 2024 року у ЗСУ була відсутня штатна посада командира бойової групи. Наказом Міноборони № 659 від 03.11.2023 (вступив в дію 06.01.2024) Перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад, затверджений наказом Міноборони від 07.09.2020 №317, було доповнено наступними посадами:^[20][21]

• командир групи (механізованого, мотопіхотного, піхотного, аеромобільного, десантно-штурмового, штурмового, повітряно-десантного, гірсько-штурмового відділення та морської піхоти); штатне звання — молодший сержант
• командир відділення (механізованого, мотопіхотного, піхотного, аеромобільного, десантно-штурмового, штурмового, повітряно-десантного, гірсько-штурмового та морської піхоти); штатне звання — сержант

При цьому у Переліку були збережені посади командира відділення (молодший сержант) та заступника командира відділення морської піхоти (старший матрос).

Таким чином, з січня 2024 р. механізоване, мотопіхотне, піхотне, аеромобільне, десантно-штурмове, штурмове, повітряно-десантне, гірсько-штурмове відділення та відділення морської піхоти може містити у своєму складі штатних командирів бойових груп у званні молодший сержант.

Піхотне відділення (англ. infantry squad) Армії США складається з командира відділення (англ. squad leader) та двох вогневих груп (англ. fire team) по 4 чол.^[16] Командир відділення у званні штаб-сержанта (OR-6) має у своєму підпорядкуванні двох командирів вогневих груп у званні сержанта (OR-5), що полегшує управління відділенням у цілому. Зазвичай вогнева група діє в складі: командир групи (автоматичний карабін), кулеметник (легкий кулемет), гранатометник (автоматичний карабін з підствольним гранатометом) і стрілець (автоматичний карабін).^[22][a]

У свою чергу в Корпусі морської піхоти США відділення має 13 військовослужбовців і складається з командира відділення (OR-5) та 3 вогневих груп по чотири чоловіка (OR-4, OR-3 та два OR-2). Кожна вогнева група включає: командир групи, який обіймає посаду гранатометника (автоматичний карабін з підствольним гранатометом), кулеметник (легкий кулемет), помічник кулеметника (автоматичний карабін) та стрілець (автоматичний карабін).

В Шведській Армії відділення (швед. grupp; букв. група), зазвичай, складається з двох груп (швед. omgång; букв. набір) або чотирьох бойових пар (швед. stridspar). Одну з груп очолює командир відділення (сержант), а іншу — заступник командира відділення (капрал).

Згідно бойового статуту M7742-100002, що описує дії солдата у польових умовах: ^[23]

• Бій всередині цілі нападу ведуть відділення, групи, бойові пари та окремі солдати, які у взаємодії і за допомогою вогню та руху захоплюють місцевість, з якої веде боротьбу противник.
• При зближенні з противником відділення може бути змушене перейти до ближнього бою, що включає застосування ручної зброї, кулеметів та ручних гранат. В цьому випадку командир відділення тимчасово дозволяє солдатам та бойовим парам самим координувати вогонь та рух.
• Бойова пара це найменша одиниця, яка може скоординувати вогонь і рух. У бойовій парі завжди має бути призначений лідер.
• Два солдати, що утворюють бойову пару, захищають та підтримують один одного, переважно під час бою: якщо один з них поранений, інший повинен мати змогу витягнути пораненого в безпечне місце, надати першу допомогу та викликати медичний персонал. Зброя, боєприпаси та інше спорядження розподіляються в бойовій парі залежно від призначення та завдання.
• Добре навчена бойова пара часто ефективніша за чотирьох непідготовлених солдатів.

• Загін
• Управління військами
• Рій (підрозділ)

• Перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад: затв. наказом Міноборони від 07.09.2020 № 317 (поточна редакція). zakon.rada.gov.ua.
• Альбом схем “Методичних матеріалів з підготовки тактичних груп (відділення, взвод) (за досвідом російсько-Української війни 2022-2023 років)” = ВП 7-(01,03-05)215.58(59). — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2023.
• Бойовий статут Десантно-штурмових військ Збройних Сил України частина IV (взвод, відділення) = ДшБП 3-05.58(59) / затв. наказом Командування ДШВ ЗСУ від 13.12.2024 № 336. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2024.
• Бойовий статут ВМС “Морська піхота Військово-морських сил Збройних Сил України” (частина IV, взвод, відділення) = МБП 3-05.58(59) / затв. наказом командира в/ч А0456 від 14.10.2024 № 224. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2024.
• Бойовий статут Сухопутних військ Збройних сил України (Частина V, механізоване відділення) = СБП 3-(01,04).(59). — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2026.
• Бойовий статут механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних сил України. Частина III. Взвод, відділення, екіпаж = СБП 3-(01,02,04).58(59) / затв. наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 25.05.2016 № 238. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2023.
• Бойовий статут Сухопутних військ Збройних сил України. Частина ІІІ. Взвод, відділення, екіпаж танка. — К. : Командування Сухопутних військ ЗСУ, 2010.
• Методика підготовки та проведення бойових стрільб відділень (екіпажів танків), взводів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України = ВП 7-03(17).03 / затв. наказом командувача ДШВ ЗСУ від 04.08.2021 № 224. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2021.
• Тактика дій малих груп піхоти (з врахуванням бойового досвіду російсько-української війни 2022-2025 років) : посібник = ВП 7-00(410).59 / затв. т.в.о. начальника ГШ ЗСУ, 03.06.2026. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2026.
• Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів = ВКДП 5(3)-00(01).02 / затв. наказом Головкома ЗСУ від 11.09.2020 №140. — Житомир : ЦОСіМП ЗСУ, 2020.
• Боевой устав по подготовке и ведению общевойскового боя. Часть 3. Взвод, отделение, танк. — М. : Военное издательство, 2005.
• APP-06: NATO Joint Military Symbology (Ed. E, Ver. 1). nso.nato.int (англ.). 11 жовтня 2023.
• ATP 3-21.8: Infantry Rifle Platoon and Squad (PDF) (англ.). Washington, D.C.: Department of the Army. 2024.
• ATP 3-21.9: Stryker Infantry Platoon and Squad (PDF) (англ.). Washington, D.C.: Department of the Army. 2024.
• B-GL-309-003/FT-001: The Infantry Section and Platoon in Battle (англ.). Canada: Department of National Defence. 1996.
• FM 3-21.8: The Infantry Rifle Platoon and Squad (PDF) (англ.). Washington, DC: Department of the Army. 28 березня 2007.
• MCIP 3-10A.3i: Marine Infantry Platoon (PDF) (англ.). Washington, D.C.: Headquarters U.S. Marine Corps. 2019.
• Захист Вітчизни. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А.А. Гудима, К.О. Пашко, І.М. Гарасимів, М.М. Фука, Ю.П. Щирба. — Тернопіль : Астон, 2019. — ISBN 978-966-308-752-8.
• Основи військового перекладу: (англ. мова): підручник / В.В. Балабін, В.М. Лісовський, О.О. Чернишов; за ред. В.В. Балабіна. — К. : Логос, 2008. — ISBN 978-966-581-969-1.
• SoldF. Soldaten i fält [Солдат в польових умовах (SoldF)] (PDF) (швед.). Helsingborg: AB Boktryck. 2001.
• С.В. Гузченко, С.М. Телюков, В.О. Явтушенко. Складові бойових можливостей малих тактичних груп // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. — 2025. — № 1 (58). — С. 7-12.
• Sattler, V.; O’Leary, M. (2010). Organizing Modern Infantry: An Analysis of Section Fighting Power (PDF). Canadian Army Journal (англ.). 13.3: 23—52. ISSN 1713-773X.