YaChudo

Блантер Матвій Ісакович

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блантер (прізвище).
Блантер Матвій Ісакович
Народився28 січня (10 лютого) 1903[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Почеп, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 вересня 1990[1][2] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомпозитор, кінокомпозитор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКурське реальне училищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка композиторів СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1920
Magnum opusКатюша Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 2169076 Редагувати інформацію у Вікіданих

Бла́нтер Матві́й Іса́кович (28 січня [10 лютого] 1903, Почеп, Чернігівська губернія — 27 вересня 1990, Москва, РРФСР) — радянський композитор.

Біографічні відомості

Був одним з чотирьох дітей в родини купця Ісаака Борисовича Блантера (помер 1924) і актриси Тетяни Євгенівни Вовсі, родички Соломона Міхоелса та репресованого професора М. С. Вовсі.[4][5] Батько мав на станції Унеча стружковий завод та гасові склади, займався зерноторгівлею.[6]

У Почепі навчався в реальному училищі, але ще до Першої світової війни сім'я переселилася до Курську.[7][8]

В 1915—1917 роках навчався в Курському музичному училищі по класах фортепіано та скрипки; навесні 1917 року поїхав до Москви, де в 1917 — 1919 роках навчався в драматичному училищі Московського філармонічного товариства по класу скрипки О. Я. Могилевського. Займався композицією у Г. Е. Конюса (1920–1921).

У 1920—1921 керував музичною частиною естрадної студії «Мастофор».

У 1926—1927 — завідувач музичною частиною Театру сатири.

У 1930—1931 — завідувач музичною частиною Магнітогорського драматичного театру.

У 1928—1929 — завідувач музичною частиною Театру вистав Будинку друку.

У 1932 — завідувач музичною частиною Пересувного театру журналу «Крокодил».

У 1932—1933 — завідувач музичною частиною Горьковського театру мініатюр.

У 1936 був призначений художнім керівником Державного джаз-оркестру СРСР.

Був членом Антисіоністського комітету радянської громадськості

Займався творчістю до 1975 року. Є автором більш ніж 2 тис. пісень. До найпопулярніших пісень Блантера належать: «Катюша», «Чуєш…Ти чекай мене» (Жди меня), «Під зорями балканськими», «Пшениця золота», а також Футбольний марш. Великого поширення набули пісні Блантера про героїв громадянської війни в Україні — «Партизан Железняк» та «Пісня про Щорса», в яких композитор використав інтонації українського народного мелосу.

М. І. Блантер — автор кількох оперет, у тому числі «На березі Амура» (1938, пост. 1939, Московський театр оперети), музики до спектаклів, кінофільмів, радіопостановок.

Помер 27 вересня 1990, (за іншими джерелами — 24 вересня[9]), в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі (дільниця № 10).

Могила Матвія Блантера на Новодівичому кладовищі

Звання та премії

Сім'я

  • Молодший брат композитора Яків Ісаакович Блантер загинув на фронті в перші дні Німецько-радянської війни (ВОВ).
  • Перша дружина — балерина Ніна Ернестівна Шван.
  • Син — журналіст Володимир Матвійович Блантер (писав під псевдонімами Володимир Полинин і Володимир Долінін), відповідальний секретар журналу «Природа», автор науково-популярних книг «Пророк у своїй вітчизні» (про М. К. Кольцова) та «Мама, Папа і Я». Йому присвячені пісні Матвія Блантера на вірші Михайла Ісаковського «Під зірками балканськими»[12] та «Колискова».
  • Двоюрідний брат — С. Г. Блантер, професор Московського інституту нафтохімічної та газової промисловості, автор підручників «Електрообладнання нафтової та газової промисловості», «Радіотехніка та електроніка», «Промислова електроніка» та «Перетворювачі струму тягових підстанцій».
    • Його син — доктор фізико-математичних наук М. С. Блантер, професор Московського державного університету приладобудування та інформатики, автор довідників «Метод внутрішнього тертя в металознавчих дослідженнях», "Механічна спектроскопія металевих матеріалів"та"Internal Friction in Metallic Materials";
    • Онук — фізик та металознавець Я. М. Блантер (н. 1967) — професор Делфтського технічного університету[13][14].
  • Двоюрідний брат — М. О. Блантер, доктор технічних наук (1949), металознавець, завідувач кафедри МТ-4 Всесоюзного заочного машинобудівного інституту (1951—1986), автор підручників «Теорія термічної обробки», «Металознавство та термічна обробка», монографій «Фазові перетворення при термічній обробці сталі», «Методика дослідження металів та обробки дослідних даних».
  • Дядько — Овсій Борисович Блантер (1882—1938) — був заарештований та розстріляний 4 липня 1938[15]
Будинок, в Почепі, у якому народився Матвій Блантер

.

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1034396412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Musicalics
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Воспоминания И. Красильщоковой. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  5. ↑ Автор народных песен жил на Никитском бульваре
  6. ↑ Почеп — родина Матвея Блантера. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2015-01-19 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Воспоминания Ирины Лозинской-Блантер[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. ↑ Ф. М. Ворович о родословном древе семьи Блантер[недоступне посилання з червня 2019]
  9. ↑ Музиканти — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ РЕСУРС. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  10. ↑ Блантер Матвей Исаакович. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  11. ↑ Блантер Матвей Исаакович. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2014-05-17 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Под звёздами балканскими. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2008-10-13 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Yaroslav M. Blanter (Kavli Institute of Nanoscience). Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2010-09-03 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Информация о назначении Я. Блантера на должность профессора [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] на официальном сайте Делфтского технического университета
  15. ↑ Списки жертв. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2015.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).