YaChudo

Бланка Телекі

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Бланка Телекі
угор. Teleki Blanka Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 липня 1806[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сатулунг, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла23 жовтня 1862[1][2][3] (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Друга французька імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, скульпторка, освітянка, феміністка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовугорська[1], німецька і французька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Telekid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоImre Telekid Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиKarolina Brunswickd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриEmma Telekid Редагувати інформацію у Вікіданих

Графиня фон Бланка Телекі де Сек (нім. Blanka von Teleki de Szék, угор. Teleki Blanka; нар. 5 липня 1806, Лангендорф, жудець Марамуреш, Австрійська імперія — пом. 23 жовтня 1862, Париж, Франція) — угорська художниця, скульпторка, викладачка і захисниця прав жінок з роду Телекі.

Життєпис

Народилася 5 липня 1806 року в місті Лангендорф (нині Сатулунг, повіт Марамуреш, Румунія). Племінниця Терези Брунсвік, заснувала в 1828 році перший в Угорщині дитячий садок. Родовий маєток родини знаходився на території сучасного жудеця Сату-Маре.

Бланка вибрала кар'єру діячки мистецтва. Вона вивчала живопис у Мюнхені та Парижі в майстерні Леона Коньє, а також скульптуру в Будапешті в Іштвана Ференці. У 1846 році Телекі, опублікувавши свої ідеї про навчання жінок, відкрила першу школу для дівчаток у Будапешті, надавши велику послугу своїй тітці, що розвивала дошкільну освіту в Угорщині. Через два роки Бланка зі своїми ученицями підписала першу в історії петицію із закликом зрівняти в правах чоловіків та жінок Угорщини, надати жінкам виборче право і право здобувати вищу освіту. Брала участь у революції 1848 року і була заарештована[7], засуджена за вироком суду і відправлена в тюрму з Кларою Лєевей (остання звільнилася в 1856 році)[8].

Бувши в ув'язненні, Бланка створювала невеликі скульптури (в тому числі й автопортрети), одну з яких вдалося нібито переправити у Францію до Жуля Мішле. У 1857 році вона звільнилася і поїхала жити до Парижа. Там вона померла 23 жовтня 1862 року[9].

Ушанування пам'яті

Напис на меморіальній дошці: "У цьому будинку жили угорські графині Бланш де Телекі (1806—1862) та Емма Телекі де Жерандо (1815—1893), письменниці, революціонерки та патріоти, видатні представники франко-угорської дружби
  • Премія імені Бланки Телекі
  • Меморіальна дошка у Парижі з написом: «Les comtesses hongroises Blanche de Teleki (1806—1862) і Emma Teleki de Gérando (1815—1893), écrivains, revolutionnaires et patriotes, éminentes représentantes de l'amitié franco-hongroise, véc»
  • Меморіальна дошка на фасаді будинку, де жили Бланка Телекі з рідними по вулиці Воджірард, 37 у Парижі (встановлено 11 жовтня 2006 року Угорським інститутом)[10]
Школи та коледжі, що мають ім'я Бланки Телекі в Угорщині
  • Початкова школа Újbuda Teleki Blanka[11] (Будапешт, Bikszádi № 61-63.)
  • Гімназія і початкова школа Телекі Бланки (Секешфегервар)
  • Професійна школа і коледж Телекі Бланки (Сомбатгей, Саймон Іштван, № 2)
  • Середня школа економіки Телекі Бланки (Будапешт, Местер № 23)
  • Початкова школа Телекі Бланки та початкова школа мистецтв[12], Фюзесабоні
  • Середня школа Телекі Бланки, Будапешт, XIV квартал.
  • Середня школа Телекі Бланки, професійна середня школа, професійно-технічне училище та коледж (Tiszalök, Ady Endre út 35.)
  • Центр професійного навчання Karcag Середня школа Телекі Бланки, професійна середня школа та коледж Mezőtúr
  • Коледж Телекі Бланки, (7621 Печ, Apáca utca 23, нині — Цистерціанський навчальний центр Коледжу Св. Маргарити)
  • Штабний коледж Teleki Blanka — Міський середній шкільний коледж, Залаегерсег
  • Коледж Телекі Бланки, Сегед
  • Коледж середньої школи «Телекі Бланка», Веспрем

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — 5 — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Teleki von Szék, Blanca Gräfin // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 43. — S. 240.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #105256674X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://epa.oszk.hu/02300/02387/00011/pdf/%C5%90si%20Gy%C3%B6k%C3%A9r_2009_1_031-032.pdf
  6. ↑ https://turul.info/images/galeria/8786_x500.jpg
  7. ↑ Francisca de Haan, Krasimira Daskalova & Anna Loutfi: Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Easterna and South Eastern Europe, 19th and 20th centuries, Budapest 2006, S. 218.
  8. ↑ Helmut Rumpler, Peter Urbanitsch: Die Habsburgermonarchie 1848—1918: Politische Öffentlichkeit und Zivilgesellschaft. Vereine, Parteien und Interessenverbände als Träger der politischen Partizipation, Wien 2006, ISBN 9783700135401. S.1362.
  9. ↑ Francisca de Haan, Krasimira Daskalova & Anna Loutfi: Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Easterna and South Eastern Europe, 19th and 20th centuries, Budapest 2006, S. 219.
  10. ↑ Teleki Blanka
  11. ↑ Újbudai Teleki Blanka Általános Iskola
  12. ↑ Teleki Blanka Általános Iskola és Alapfokú Művészeti Iskola honlapja

Література

  • Francisca de Haan, Krasimira Daskalova & Anna Loutfi: Biographical Dictionary of women's Movements and Feminisms in Central, Easterna and South Eastern Europe, 19th and 20th centuries, Budapest 2006, ISBN 9789637326394.
  • Constantin von Wurzbach: Teleki von Szék, Blanca Gräfin. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 43. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1881, S. 240.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).