Сату-Маре (повіт)
| Сату-Маре | |||||
|---|---|---|---|---|---|
— румунський повіт — | |||||
Satu Mare | |||||
 Герб | |||||
 | |||||
| Центр | Сату-Маре | ||||
| Країна |  Румунія  | ||||
| Іст. регіон | Трансильванія | ||||
| |||||
| Номерний знак | SM | ||||
| Офіційна мова | Румунська | ||||
| Населення (2002) | |||||
• повне | 367 281 | ||||
| Площа | |||||
• повна | 4 418 км² км² | ||||
| Часовий пояс | GMT+2 | ||||
| Дата заснування | 1925 | ||||
| Президент | Csehi Árpád Szabolcs | ||||
| Вебсайт | cjsm | ||||
| Скорочення | |||||
| Код ISO 3166-2 | RO-SM | ||||
 Повіт Сату-Маре на мапі Румунії | |||||
 | |||||
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сату-Маре | |||||
Сату-Маре (Satu Mare) — жудець на північному заході Румунії, в історичній Сатмарщині, яку часом відносять іноді до Кришани, часом до Мармарощини, південніше українського Закарпаття. Площа 4,4 тис. км². Населення 367,3 тис. осіб (2002).
Географія
Розташований на Тисо-Дунайській рівнині і частково на схилах Східних Карпат і Західних Румунських гір.
Міста
Українська громада
Ще у 19 сторіччі в повіті Сату Маре жили українці греко-католики. Ще в 1930-их pp. тут було 10 греко-католицьких парохій з церковно-слов'янською богослужбовою мовою (тепер зрумунізовані або зугорщені).
Господарство
Частка повіту в загально-румунському промисловому виробництві становить близько 1,2 %. Розвинені машинобудування (35 % вартості промислової продукції повіту), харчова (16,9 %), текстильна (13,7 %), швейна (13,2 %), деревообробна (13,2 %), шкіряно-взуттєва промисловість, виробництво будматеріалів.
Переважна частка промислових потужностей розміщена у місті Сату-Маре.
Сільське господарство спеціалізується на обробітку пшениці, кукурудзи, цукрового буряка, льону, конопель, картоплі, овочів. Садівництво. Розведення великої рогатої худоби.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).