YaChudo

Бертники

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Бертники
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060310020079236 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Бертники 
Основні дані
Засноване 1444
Населення ▼ 385 (2014) особи
Територія 1.690 км²
Густота населення 266.27 осіб/км²
Поштовий індекс 48324
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°4′21″ пн. ш. 25°13′21″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 25.22250° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
327 м[1]
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Бертники. Карта розташування: Україна
Бертники
Бертники
Бертники. Карта розташування: Тернопільська область
Бертники
Бертники
Мапа
Мапа

CMNS: Бертники у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Святого Михаїла
Сільська вулиця

Бе́ртники (до 1991 року — Лісове[2]) — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 центр Бертниківської сільської ради. Населення — 385 осіб (2014).

Назва

У радянський період, у 1977 році, село було перейменоване на Лісове. У 1991 році Бертникам повернено історичну назву.

Географія

Село розташоване на сході району, на березі річки Бертничка (ліва притока Коропця, басейн Дністра). Від Бертників до центру громади міста Монастириська 5 кілометрів та найближчої залізничної станції Бучач — 15 кілометрів.

Площа села становить 2,27 кв. км.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Григорів Озеряни Компасна роза
Чехів Пн Верб'ятин
Зх    Бертники    Сх
Пд

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Бертники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Історія

13 січня 1444 р.: брати Кунрад та Панерат з Бердників (лат. Cunrado et Panerath de Berdniky) згадані в записці №1263 Галицького земського суду,[3] що свідчить про існування поселення Бердники (або Бертники). Ще одна писемна згадка — 1454 р.

Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького жителі брали участь у військових діях.

1920-1930-ті працювали товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», кооператива.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.

1977—1991 Бертники мали назву Лісове[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610713, розташована у приміщенні дитячого садка.

Результати

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 448 осіб[9]. У 2014 — 385 осіб. У 2014 році було 114 дворів.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 448 99.56%
російська 2 0.44%
Усього 450 100%

Релігія

Освіта

Діяли загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Охорона здоров'я

Епідемія коронавірусу

Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 1 особу COVID-19 (і 44 в районі).[11]

Культура

У селі є клуб.

Відомі люди

Народились

  • Богдан Бойчук — поет.
  • Ґудзик Василь «Оріх» (*5.03.1927 — †15.08.2007, м. Філадельфія, штат Пенсільванія, США) — ройовий, чотовий сотні «Ударник-5» куреня «Лемківський» ТВ 26 «Лемко» ВО 6 «Сян» (1944—1948), командир сотні «Басейн» ТВ 24 «Маківка» ВО 4 «Говерля» (05.-10.1949), член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, голова станиці ОКВ у м. Філадельфія, голова контрольної комісії ГУ ОКВ. Старший вістун (?), хорунжий (2.09.1948) УПА; відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (20.07.1950)[12].

Примітки

  1. ↑ weather.in.ua Погода в Україні. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
  2. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-12#Text
  3. ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1887.Т.12.-564с.,(пол., лат.) с.120 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 25 лютого 2019.
  4. ↑ Президія Верховної Ради УРСР; Указ від 18.03.1991 № 848-XII
  5. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  11. ↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
  12. ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 273; Літопис Української Повстанської Армії. Т. 52: Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади: Історія в документах (1950—2016) / упоряд.: Ігор Гомзяк, Дмитро Проданик, Христина Котляр. — Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2016. — С. 720—721.

Джерела

  • Дутка М., Федечко І. Бертники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 27—28. — ISBN 978-966-457-246-7.
  • Грицина Д., Уніят В. Бертники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 116. — ISBN 966-528-197-6.
  • Бертники [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 487.
  • Бертники [Текст] : [про історію с. Бертники та боротьбу його жителів за незалежність] / П. Козубський, І. Гулей // Монастирищина у боротьбі за незалежність України. — Т. : Воля, 2010. — С. 118-127.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).