Скупіт
| Скупіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2]  |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Sho[3] |
| Хімічна формула | (UO₂)₈O₂(OH)₁₂ * 12H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | IV/F.13[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.GA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Твердість | 2,5 |
| Колір риси | жовтий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Альфред Скупd[5] |
| Типова місцевість | Шинколобвеd[5] |
 Скупіт у Вікісховищі | |
Скупіт[6] — мінерал, водний оксид урану. За прізв. бельг. мінералога А.Схупа (A. Schoep), T.L.Walker, 1923. Син. — епіїантиніт, щопіт.
Опис
- 1. За Є. Лазаренком: 8[UO2|(OH)2]•8H2O.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): UO3•2(H2O).
Склад у %: UO3 — 87,6; H2O — 12,4.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: дрібні таблички, пластинчасті або подовжені кристали, радіально-променисті аґреґати. Спайність досконала по (001). Густина 4,8. Тв. 2,0-3,5. Колір сірчано-жовтий до лимонно-жовтого. Риса жовта. Блиск алмазний. Напівпрозорий. Вторинний продукт зміни уранініту. Знаходиться разом з бекерелітом, кюритом, вадом кобальтистим, вторинними мінералами урану. Рідкісний.
Мінерал класифікується за вмістом урану до 72,9% як дуже високоактивний і має специфічну активність близько 130,5 кБк / г (для порівняння: природний калій 0,0312 Бк / г).
Розповсюдження
Місця осн. знахідок: Вьользендорф та Хагендорф (Баварія), Ейвейлер (Рейланд-Пфальц), Менценшванд (Шварцвальд), ФРН; Бессін (вех. В'єнна, Франція); Маршалл-Пасс (шт. Колорадо, США); родов. Шинколобве (Конго). Рідкісний.
Різновиди
Розрізняють:
- скупіт І (власне скупіт),
- скупіт ІІ (метаскупіт — частково зневоднений скупіт),
- скупіт III (параскупіт).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ International Mineralogical Association International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1962. — Vol. 33. — P. 260–263. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Walker T. L. Schoepite, a new uranium mineral from Kasolo, Belgian Congo // Am. Mineral. / P. B. Tomascak, F. Nestola — Mineralogical Society of America, 1923. — Vol. 8. — P. 67–69. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM-2019-
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 326. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Скупіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Скупіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).