Беаві
| Беаві | |
|---|---|
 | |
| Фігурує у | саами  |
Беаві (варіанти написання латиницею Beaivi, Beiwe, Bievve, Beivve або Biejje, інарі-саамськ. Piäiváž) — сонячне божество в міфології саамів. Теонім етимологічно збігається із загальною назвою небесного світила.[1][2] У саамському пантеоні Беаві зазвичай постає в жіночій подобі, хоча трапляються і чоловічі антропоморфні риси. Через географічне розташування Сапмі (Лапландії) за полярним колом, де сонце взимку не з'являється над горизонтом, культ світила мав фундаментальне значення в релігійному житті народу.
Функції та значення
Беаві вшановували як богиню сонця, весни та розсудливості. Вона вважалася покровителькою родючості, добробуту людей та успішного розмноження північних оленів. Згідно з віруваннями, саме Беаві стимулювала ріст рослинності, що було критично важливим для випасу стад і процвітання саамських громад.
Обрядовість та жертвопринесення
Культ Беаві включав низку специфічних ритуалів, приурочених до солярного циклу:
- Зимове сонцестояння. На честь богині здійснювали жертвопринесення білої тварини (зазвичай північного оленя). Це мало забезпечити повернення сонця та завершення полярної ночі. М'ясо жертви нанизували на палиці, зігнуті у формі кілець і прикрашені стрічками. Ці урочистості відомі як Фестиваль Беаві.
- Весняне рівнодення. У період першої появи світила існувала традиція змащувати одвірки маслом. Ця символічна жертва мала допомогти Беаві відновити сили після зими для подальшого підйому на небосхил.
- Літнє сонцестояння. У цей період виготовляли «сонячні кільця» з листя та вживали масло як священну страву на честь богині.
Зв’язок із ментальним здоров'ям
Саами пов’язували відсутність сонячного світла під час тривалої зими з виникненням психічних розладів (зокрема сезонної депресії та психозів). Тому в період повернення Беаві було прийнято молитися за одужання людей із душевними хворобами.
Міфологічний контекст
У міфологічних сюжетах Беаві мандрує небосхилом разом зі своєю донькою — Беайві-нієйдою (Beaivi-nieida). Їхній екіпаж (нарти), вкритий оленячими кістками або рогами, символізує прихід весни та відродження природи.
Див. також
Примітки
- ↑ Hofberg, Herman (1879). Lapparnes hednatro [Pagan beliefs of the Sami] (швед.).
- ↑ Karsten, Rafael (1952). Samefolkets religion: de nordiska lapparnas hedniska tro och kult i religionshistorisk belysning [The religion of the Sami people: the pagan faith and cult of the Nordic Sami in religious historical light] (швед.). Stockholm.
Посилання
- Канікули за грудень 2003 року — Школа сезонів. [Архівовано 2012-12-28 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).