Дюла Баґі
| Дюла Баґі | |
|---|---|
| Baghy Gyula | |
 | |
| Народився | 1891 Сегед |
| Помер | 1967 Будапешт ·хвороба[1]  |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | есперанто, творче та професійне письмоd[2], поезія[2], видавнича справа[2] і акторське мистецтво[2] |
| Знання мов | есперанто |
| Членство | Академія есперанто |
| Напрямок | роман |
| Жанр | лірика |
| Батько | Gyula Baghyd |
| Мати | Mária Bodrogid |
| Автограф |  |
| Нагороди | Почесний член Всесвітньої есперанто-асоціаціїd |
Дюла Баґі, або Дюла Багі, (угор. Baghy Gyula; 1891, Сегед — 1967, Будапешт) — угорський есперанто письменник, автор низки великих есперантських романів, редактор низки літературних часописів.
Біографія
Захопився міжнародною мовою ще 1911 році, активно пропагував її серед військовополонених у Сибіру після Першої світової війни, у повоєнні роки цілком присвятив себе рухові есперантистів як викладач есперанто.
Віктор Паюк переклав з есперанто на українську оповідання Дюла Баґі «Столиця голодує» (1927 р.), що було опубліковано у № 3/4 журналу «Всесвіт» 2007 року. Оповідання є частиною збірки есп. «Dancu, marionetoj!" (Танцюйте, ляльки), яка вважається першою серйозною збіркою, написаною мовою есперанто. Поезію українською мовою перекладали Петро Тимочко, Петро Паливода.
Примітки
- ↑ Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
Джерела
- Дюла Баґі «Столиця голодує» // Всесвіт. — 2007. — Вип. № 3/4. — С. 117-120.[недоступне посилання]
|
Це незавершена стаття про угорського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).