YaChudo

Бачина

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Бачина
Герб Бачини Прапор Бачини
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Тер. громада Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080150030045425 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 343
Площа 2,252 км²
Густота населення 152,31 осіб/км²
Поштовий індекс 82080
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°27′42″ пн. ш. 23°2′6″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 23.03500° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
339 м
Місцева влада
Адреса ради 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір
Карта
Бачина. Карта розташування: Україна
Бачина
Бачина
Бачина. Карта розташування: Львівська область
Бачина
Бачина
Мапа
Мапа

CMNS: Бачина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бачина́ — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Входить до складу Старосамбірської міської громади. Населення становить 343 особи.

Історія

В історичних джерелах село Бачина згадується вже з 13 століття. Перекази стверджують, що в давні часи, на горі, званій Замчище, стояв замок, укріплення якого були земляні. У Бачині несла свою службу сторожа, яка наглядала за основною дорогою (звідси, можливо, і походить назва села — від слова «бачити») і, у разі потреби, відповідними сигналами попереджувала жителів замку про небезпеку.

За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі були корчма і по 1 лану (коло 25 га) оброблюваної землі у власності Петра Федоріва, Василя Котеля і Луки Юрковича[1].

У другій половині 17 століття у повіті Старого Міста (тепер — Старий Самбір) було тільки декілька сіл, у котрих шляхта становила окрему громаду, а начальником був префект. До таких належала і Бачина.

Село було вільним. Громада обирала із мужів раду на чолі з префектом, яка керувала всіма справами. У своїй власності громада мала 450 га лісу, 50 га поля, яке наділялось працьовитим малоземельним селянам. У селі була каса взаємодопомоги.

На території села був пивзавод. З 1902 року, коли була прокладена залізниця, селяни мали право продавати гравій зі станції Созань — Бачина. Раніше тут випалювали вапно, варили сіль.

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Старий Самбір в Самбірському повіті Львівського воєводства[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Старосамбірської міської територіальної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 364 99.45%
російська 2 0.55%
Усього 366 100%

Архітектура

Дерев'яна церква Святої Трійці була побудована у 1868 році на місці старої дерев'яної церкви, яка існувала щонайменше вже у 1830 році. У 1954—1988 роках церква стояла зачиненою.

Відомі люди

Цікаві факти

  • Каспер Несецький в своєму гербівнику вказує на походження прізвища руських шляхтичів Бачинських (польських Бачиньских) гербу Сас від назви села під Самбором.[6]
  • Неподалік від села розташований лісовий заказник «Бачина».

Світлини

Примітки

  1. ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 34. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. ↑ RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2026.
  3. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …[недоступне посилання] — T. 1 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— S. 26 (пол.)

Джерела

  • Dmytro Blazejowskyj (1995). Historical Šematism of the Eparchy of Peremyšl Including The Apostolic Administration of Lemkivščyna (1828—1939). Історичний шематизм Перемиської єпархії включаючи Апостольські адміністрації Лемківщини (1828—1939). Львів, Каменяр сс.1008

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).