Бандерівці
| Бандерівці | |
|---|---|
| Названо на честь | Степан Бандера  |
| Країна |  Україна |
| Політична позиція | ультраправі |
| Політична ідеологія | український націоналізм і ультранаціоналізм |
 Бандерівці у Вікісховищі | |
Банде́рівці — у вузькому сенсі послідовники одного з лідерів українського організованого націоналізму Степана Бандери та його ідеології (світогляду); у пропаганді РФ та залежних від неї державних утворень — усі прибічники і захисники незалежності України.[1]
Походження
Цей термін походить від прізвища особи Степана Бандери. Первинно ним означали членів ОУН(б), яку очолював Степан Бандера. У сучасному значенні — ті українські націоналісти[2], які вважають себе послідовниками ОУНР[3]. Після 1940-х років поняття «бандерівці» стали вживати для означення частини українського націоналізму в радянській і російській пропаганді, як до того використовували терміни «мазепинці», «виговці», «петлюрівці», «махновці» тощо відповідно прізвищ історичних особистостей історії України.
Ця назва особливо часто вживалася радянською пропагандою в негативному значенні як синонім бандитизму і загроза російському імперіалізму, загалом позначаючи усе українське націоналістичне підпілля (незважаючи на ширший його поділ на фракції, що було примітивною уніфікацією під час і після Другої світової війни), а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в Українській РСР стояв в опозиції до радянської національної політики.
Під час національно-визвольної боротьби 1940—1950-тих рр. більшість її учасників (послідовників традицій ОУНР) називали себе бандерівцями. У такому ж значенні слово вжито у повстанських піснях народного та літературного походження, наприклад:
«Ми — хлопці-бандерівці зі зброєю в руках бороним рідну землю, живемо у лісах…».
Митрополит Епіфаній каже[4]:
Для декого таке найменування є лайливим, але для нас це честь. Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям Слава!”. Ми з вами дочекалися цього часу, тому повинні радіти, що є спадкоємцями наших героїв та маємо можливість осягнути і продовжувати те, що вони накреслили.
З моменту здобуття незалежності України термін бандерівці став більш загальним, та застосовується в Росії та її пропаганді після Революції гідності та війни на Донбасі, характеризуючи українців як поплічників Бандери, незалежно від їхнього ставлення до нього.
Див. також
Примітки
- ↑ Кузьо Тарас. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет / Пер. з англ. Андрія Павлишина. — К.: Дух і Літера, 2018. — 560 с. ISBN 978-966-378-622-3. С. 8.
- ↑ ОУН-УПА, Хто такі бандерівці і за що вони борються [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Сурма, Чи має Провідник ОУН послідовників у сучасній українській політиці?[недоступне посилання]
- ↑ Митрополит Епіфаній: "Пишаємося, коли нас називають бандерівцями". Релігійна правда (укр.). 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 12 квітня 2019. [Архівовано 2020-02-20 у Wayback Machine.]
Джерела
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Г. Дем'ян. Бандерівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | БАНДЕРА и БАНДЕРОВЦЫ. РАЗОБЛАЧЕНИЕ КРЕМЛЕВСКИХ МИФОВ. |
- «БАНДЕ́РІВЦІ» [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).