Балюк Іван

Іван Балюк
Іван Балюк;
Підпоручник (лейтенант)
Загальна інформація
Народження	15 березня 1894; с. Трибухівці, нині Тернопільська область
Смерть	27 серпня 1915 (21 рік); с. Завалів, нині Тернопільська область
Alma Mater	Бучацька державна гімназія
Військова служба
Рід військ	УСС
Війни / битви	Перша світова війна
Нагороди та відзнаки
	Балюк Іван у Вікісховищі

Ба́люк Іва́н (15 березня 1894, с. Трибухівці — 27 серпня 1915, Завалів) — український поет, публіцист, громадський діяч, четар Легіону УСС.

Життєпис

Народився 15 березня 1894 року в с. Трибухівці, нині Тернопільська область, Україна.

У 1914 році закінчив навчання в Бучацькій державній гімназії,^[1] де був головою таємного драгоманівського гуртка в 1912—1914 роках.^[2] Учасник національного молодіжного руху, член повітового проводу філій «Просвіти», «Січі». У липні 1913 р. надіслав Володимирові Гнатюку власні записи народних пісень, коломийок, збірник гаївок, зібраних у рідних Трибухівцях і в Джурині (нині Чортківського району).

10 серпня 1914 р. добровольцем вступив до Легіону УСС, мав звання вістуна, четаря. Пройшов з УСС шлях від Карпат до Дністра і Золотої Липи. Нагороджений 25 квітня 1915 р. австрійською срібною медаллю.

Брав участь у виданні стрілецького журналу «Шляхи». Листувався із СВУ, разом із Василем Бобинським, Романом Купчинським, Володимиром Кучабським, Іваном Іванцем і Левом Ґецем випускав стрілецькі рукописні часописи.

Загинув у бою з російськими військами.

Доробок

«Стрілецький Календар-Альманах Пресової Кватири У. С. В. в полі на звичайний рік 1917» (Львів, 1917) опублікував шість віршів Івана Балюка, об'єднаних назвою «Скошений цвіт», його спогади «Під Галичем», «Листи з поля» до Степана-Юрія Масляка (сина Володимира Масляка), також біографічну довідку про нього, вмістив спомини друзів.

Примітки

↑ Мельничук Б. Балюк Іван… — С. 72.
↑ Доктор Ріпецький С. Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 107.

Література

Заклинський Мирон. «А ми тую стрілецькую славу збережемо…» (спомини з визвольної війни) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 154–163.
Мельничук Б. Балюк Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 72. — ISBN 978-966-528-279-2.
Мельничук Б. Не всім журавлям долетіти у вирій… // Вільне життя. — 1990. — 22 груд.
Мельничук Б. «Посилаю трохи… пісень, коломийок…» // Західна Україна. — 1996. — № 19.
Мельничук Б. Четар Іван Балюк: воїн і поет // Вільне життя. — 1990. — 9 жовт.
Науменко К. Є. Балюк Іван [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 177. — ISBN 966-00-0734-5.
З листів одного героя <З письм четаря Івана Білюка до Дмитра Донцова> // Шляхи. — 1915. — Ч. 1. — Сс. 15—20.

[1] Мельничук Б. Балюк Іван… — С. 72.

[2] Доктор Ріпецький С. Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 107.

[1]

[2]