Аґнібілекру

Аґнібілекру
Країна	Кот-д'Івуар
Регіон	Agnibilékrou Departmentd
Населення
• повне	99 501 осіб (2021)[1]
Висота
• максимальна	236 м
• мінімальна	236 м
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аґнібілекру

Агнібілекру, відоме в минулому як Ассікассо, — місто на сході Кот-д’Івуару, розташоване приблизно за 270 км на північний схід від Абіджана, у регіоні Індені-Джуаплін. Населений пункт знаходиться поблизу кордону з Ганою і заселений переважно представниками народів агні джуаблін та агні аббе. У місті також проживає значна кількість абронів і вихідців із Гани.

Назва Агнібілекру означає «село Агніні Біле». З початком французького проникнення в регіон місто уклало договір про протекторат із Трейш-Лапленом у 1887 році, а в 1889 році — угоду про союз і торгівлю з Бінґером.

У січні 1959 року Агнібілекру було підвищено в статусі — з адміністративного поста воно стало окремою субдивізією. Законом 1978 року на території країни було створено 27 повноцінних муніципалітетів.їні.

Крім того, традиційним місцевим правителем джуаблін є Нанан Кабран Дьє II, який був урочисто інтронізований 10 жовтня 2020 року.

У Кот-д’Івуарі проводиться вступний конкурс до шостого класу, після якого близько 90 % учнів отримують право продовжити навчання на рівні середньої школи.

Від моменту проголошення незалежності офіційною мовою Кот-д’Івуару є французька. Проте мовою міжетнічного спілкування, яку розуміє й використовує більшість населення, виступає діула, тоді як місцевою традиційною мовою регіону є агні. Французька мова, якою розмовляють у цьому районі так само, як і в Абіджані, часто називається «популярною івуарською французькою» або «французькою даго». Вона помітно відрізняється від стандартної норми вимовою, через що може бути майже незрозумілою для франкомовців з інших країн.

Існує також інша форма французької — нуші, молодіжний сленг, що став основою для низки сатиричних видань, зокрема Gbich! та Y a fohi.

Оскільки регіон приваблює мешканців різних частин країни, тут уживаються й інші місцеві мови — загалом їх налічується близько шістдесяти.

Економіка департаменту є динамічною й різноманітною. Провідними галузями залишаються торгівля деревиною, вирощування кави та какао, а також птахівництво. Важливу роль відіграє і транскордонна торгівля з Ганою, яка забезпечує значну частину місцевої активності.

Спортивні змагання в департаменті проводяться виключно в його адміністративному центрі, оскільки інші населені пункти не мають спеціалізованої інфраструктури. У місті діють два футбольні клуби — US Fermiers Agnibilékrou та FC Moussa Leao d’Agnibilékrou, які виступають у Регіональному чемпіонаті, що приблизно відповідає «четвертій лізі».

Як і в більшості міст країни, тут також проходять неформальні турніри з футболу 7×7, дуже популярні в Кот-д’Івуарі, які отримали назву «маракана».

• Місто підтримує партнерські стосунки з такими населеними пунктами:

• Лафайєт (США)
• Ле Канне (Франція)

Агнібілекру є показовим прикладом культурного та релігійного розмаїття, характерного для всього Кот-д’Івуару. У місті мирно співіснують численні мусульманські громади, християни різних конфесій, а також прихильники традиційних анімістичних вірувань.

• На сході — Берекуум, у Гані
• На заході — Даукро
• На півночі — Танда
• На півдні — Абенґуру

Якщо в Абіджані та на півночі країни поширений так званий «французький Мусса», то на заході Кот-д’Івуару частіше користуються різновидом, відомим як «французький Даґо».

1. Архіви заморських територій
2. Раймон Борреманс, Великий енциклопедичний словник Кот-д’Івуару, т. 1 : A–B, Абіджан, NEA, 1986, 287 с. (ISBN 2-7236-0733-X), с. 61
3. Закон № 78-07 від 9 січня 1978 року
4. Чемпіонат Кот-д’Івуару з футболу

1. ↑ https://archive.wikiwix.com/cache/index2.php?url=http%3A%2F%2Fins.ci%2FRGPH2021%2FRGPH2021-RESULTATS%2520GLOBAUX_VF.pdf — 2025. — С. 5. — 37 с.