Ашарит
| Ашарит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1][2]  |
| Абревіатура | Sza[3] |
| Хімічна формула | MgBO₂(OH) |
| Nickel-Strunz 8 | Vc/B.02[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 6.BA.15[5] |
| Dana 8 | 25.2.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Вид симетрії | моноклінно-призматична[6] |
| Просторова група | кристалографічна група 14[6] |
| Густина | 2,65681 г/см³[7] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Stephen Szaibelyd[8] |
| Типова місцевість | Бейца[5] |
 Ашарит у Вікісховищі | |
Ашарит, сзайбеліїт (рос. ашарит; англ. ascharite, szaibelyite; англ. Ascharit m) — вторинний мінерал соленосних осадових родовищ боратів.
Загальний опис
Хімічна формула: MgH[BO3].
Містить (%): MgO — 47,92; BO3 — 41,38; Н2О — 10,7. α-ашарит та β-ашарит — зайві назви ашариту.
Густина 2,62-2,69. Твердість 3-3,5.
Колір білий, сіруватий, жовтуватий.
Крихкий.
Ашарит — поширений мінерал ендогенних родовищ борних руд і соленосних осадових товщ. Головний мінерал ендогенних борних руд суанітового, котоїтового, людвігітового та інших типів.
Знайдено в Канаді, КНДР і Марокко. Значні його концентрації спостерігаються в серпентинітах. Відомі випадки знаходження в контактово-метасоматичних родовищах у вапняках або доломітах разом з серпентином. Названо за місцем знахідки біля міста Ашерслебен, Німеччина.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ (not translated to fr) Szaibélyite: Crystal structure analysis and hydrogen bonding // The Canadian Mineralogist — Association Minéralogique du Canada, 2008. — Vol. 46. — P. 671–677. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б (unspecified title) — doi:10.3749/CANMIN.46.3.671
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ашарит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ашарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Webmin [Архівовано 1 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).