Артуро Бонін
| Артуро Бонін | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Arturo José Bonini  |
| Народився | 11 листопада 1943[1][2] Буенос-Айрес, Аргентина[1] |
| Помер | 15 березня 2022[3] (78 років) Буенос-Айрес, Аргентина[4] |
| Поховання | Пантеон Аргентинської асоціації акторівd |
| Громадянство |  Аргентина |
| Діяльність | актор |
| IMDb | nm0095308 |
 Артуро Бонін у Вікісховищі | |
Арту́ро Боні́н (ісп. Arturo Bonín, при народженні Артуро Хосе Боніні, ісп. Arturo José Bonini; 11 листопада 1943, Буенос-Айрес — 15 березня 2022, там само) — аргентинський актор театру, кіно та телебачення.
Життєпис
Народився 11 листопада 1943 року у районі Вілья-Уркіса в Буенос-Айресі. Дитинство провів у столичному передмісті Вілья-Бальєстер на півночі Великого Буенос-Айресу. Після школи за наполяганням батька почав вивчати харчову хімію, проте пізніше надав перевагу акторській професії. Грав на театральній сцені, знімався у кіно та серіалах, працював на радіо. 1984 року зіграв одну з найкращих своїх ролей — сенатора Енцо Бордабеєре в історичній драмі «Вбивство у сенаті» Хуана Хосе Хусіда на основі сумнозвісних подій часів Безславної декади. Також помітною стала виконана наступного року роль Хуана Батісти Байролетто, бандита і викрадача худоби, який свого часу отримав у народі прізвисько «Робін Гуд пампасів», у стрічці «Байролетто, пригоди бунтаря» Атіліо Польверіні. У 2002—2003 роках виконував роль Марселя Донофа, директора елітної школи-інтернату, у молодіжному серіалі «Буремний шлях», який мав всесвітній успіх. Його повна фільмографія налічує понад сто ролей у фільмах та серіалах.
1991 року нагороджений премією Konex- Почесний диплом за роботу на радіо протягом 1980-х років.
Перший шлюб Боніна, у якому народився син Маріано, тривав лише шість місяців і завершився розлученням. З початку 1970-х років перебував у стосунках з акторкою Сусаною Карт, яка також була розлучена і мала дитину — доньку на ім'я Хульєта. Офіційно одружилися 9 лютого 1996 року, шлюб тривав до самої смерті актора[6].
Артуро Бонін помер 15 березня 2022 року у Буенос-Айресі від раку легень в 78-річному віці[7].
Вибрана фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1980 | с | Роміна | Romina | Алькантара |
| 1982 | ф | Садові пасажири | Lo pasajeros del jardin | Ернесто |
| 1983 | ф | Примусь мене чекати | Espérane mucho | дядько Мігель |
| 1984 | с | Сеньйора Ордоньєс | La señora Ordóñez | Рауль Ордоньєс |
| 1984 | ф | Вбивство у сенаті | Asesinato en el Senato | сенатор Енцо Бордабеєре |
| 1985 | ф | Байролетто, пригоди бунтаря | Bairoletto, la aventura de un rebelde | Хуан Батіста Байролетто |
| 1986 | ф | Інша історія кохання | Otra historia de amor | Рауль Ловера |
| 1987 | ф | Чорний світанок | Lis dueños del silencio | Роджер Мелі |
| 1987 | ф | Одержимі помстою | Obsesión de venganza | Марсель Герреро |
| 1989 | ф | Одного світанку замало | Amanece, que es poco | Бруно |
| 1992—1993 | с | Оповідання Борхеса: Південь | Cuentis de Borges: El sur | Касіано |
| 1996 | ф | Жовті квіти у вікні | Flores amarillas en la ventana | Фредерік |
| 1996 | ф | Карлос Монсон, другий судовий розгляд | Carlos Monzón, el segundo juicio | Даніель Тінайре |
| 1997—1998 | с | Серце | De corazón | Хав'єр Сальгадо |
| 1998 | с | Дикий ангел | Muñeca brava | Альфредо |
| 2000 | с | Вічні пошуки | Los buscas de siempre | Карлос Хіменес Альсага |
| 2002—2003 | с | Буремний шлях | Rebelde Way | Марсель Доноф, директор школи «Elite Way» |
| 2004 | с | Родина Рольдан | Los Roldán | Патрисіо Арісменді |
| 2004 | с | Безумне кохання | Locas de amor | Грегоріо |
| 2005 | ф | Бар «Параїсо Рок» | Paraíso Rock | Леандро |
| 2006 | с | Смарагдове кольє | Collar de esmeraldas | Віктор |
| 2006—2007 | с | Закон кохання | La rey del amor | Маркос |
| 2008 | с | Вкрадені життя | Vidas robadas | Мануель Амая |
| 2011 | ф | Таємниця Лусії | El secreto de Lucía | Арістобуло |
| 2011 | ф | Останній погляд | Laúltima mirada | Кадрінеллі |
| 2011 | с | Історії першого разу | Historias de la primera vez | Антоніо Кавенагі |
| 2012 | с | Солодке кохання | Dulce amor | Пепе Фернандес |
| 2015 | ф | Обід | El almuerzo | генерал Хосе Рохеліо Вільярреаль |
| 2020 | ф | Доза | La dosis | Крістоф |
| 2021 | ф | На третій день | Al tercer día | Хосе |
Примітки
- ↑ а б cinenacional.com — 2001.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ https://www.lavoz.com.ar/vos/tv/murio-el-actor-arturo-bonin-tras-toda-una-trayectoria-en-cine-y-television/
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1269504983 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.infobae.com/teleshow/2022/03/15/murio-a-los-78-anos-el-actor-arturo-bonin/
- ↑ http://www.info-almagro.com.ar/vecinos/bonin.htm
- ↑ https://www.lanacion.com.ar/espectaculos/personajes/adios-a-arturo-bonin-uno-de-los-actores-mas-respetados-por-sus-pares-y-adorado-por-el-publico-nid15032022/
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).