Вія Артмане
| Вія Артмане | |
|---|---|
| Vija Artmane | |
 | |
| Ім'я при народженні | латис. Alīda Vija Artmane  |
| Народилася | 21 серпня 1929 або 21 липня 1929[3]  Латвія |
| Померла | 11 жовтня 2008[1][2] (79 років) Стренчі, Латвія |
| Поховання | Покровський цвинтар (Рига) |
| Країна | Латвія СРСР |
| Діяльність | акторка театру і кіно |
| Знання мов | латиська[4] |
| Роки активності | 1950 — 2003 |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Artūrs Dimitersd |
| Діти | Каспар Дімітерс і Kristiana Dimitered |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0037615 |
Ві́я (Аліда) А́ртмане (латис. Vija Artmane; 21 серпня 1929 — 11 жовтня 2008) — латиська акторка театру і кіно; ролі в побутових фільмах (На порозі бурі, Едґар і Крістіна, Театр), працювала в театрі Дайлес у Ризі. Народна артистка Латвійської РСР, Народна артистка СРСР (1969). Батько - німець, мати - українка, яку видають за польку.
Біографія
Вія Артмане пропрацювала 50 років у Художньому академічному театрі імені Яна Райніса.
Популярність у часи СРСР акторка здобула завдяки кінокар'єрі. Вія Артмане знялася майже в сорока фільмах — зокрема «Рідна кров», «Ніхто не хотів вмирати», «Стріли Робін Гуда», «Сильні духом». Однією з найяскравіших стала роль Джулії Ламберт в екранізації роману Сомерсета Моема «Театр». У 2000 році акторка знялася в одному з фільмів серіалу «Каменська» — «Гра на чужому полі». Останньою її кінороботою була роль Катерини II у стрічці Іллі Хотиненка «Золотий вік».
З 1999 року була акторкою Ризького Нового театру.
На 70-річчя актриси (1999) її було нагороджено найвищою державною нагородою Латвії — орденом Трьох зірок.
Останні роки акторка тяжко хворіла та перенесла декілька інсультів.
Діти
Донька Вії Артмане — відома в Латвії художниця Крістіана Дімітерс, син Каспарс займається музикою, пише вірші й відновлює церкви. Він і оприлюднив у своєму блозі подробиці смерті матері й заповіт — відспівати її в православному кафедральному соборі Риги, оскільки в 1999 році вона прийняла православ'я й отримала ім'я Єлизавета[5].
Вибрана фільмографія
- 1958 : «Чужа в селищі» — Ельза
- 1962 : «День без вечора» — Кайре
- 1966 : «Ніхто не хотів помирати» — Она
- 1966 : «Едгар і Крістина» — Крістина
- 1967 : «Туманність Андромеди» — Веда Конг, історик
- 1967 : «Подвиг Фархада» — Віра, перекладачка
- 1968 : «Часи землемірів» — Лієне
- 1969 : «Промені в склі» — Іріс
- 1971: «Танець метелика» — Ніно
- 1975 : «Стріли Робін Гуда»
- 1977 : «Обмін»
- 1980 : «Жайворонки»
- 1983 : «Чужі пристрасті» — Анна
- 1985 : «Остання індульгенція» — Ерна Зале
- 1987 : «Людина почету»
- 1988 : «Врятованому — рай» — Марія Івантєєва
- 1990 : «Катафалк» — Євгенія Андріївна
Див. також
- 4136 Артмане — астероїд, названий на честь акторки[6].
Примітки
- ↑ а б http://eng.novonews.lv/news/2008/10/21/latvia_en/006548.html
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Корчевська В. Упала Вія… Померла народна артистка СРСР Вія Артмане [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 192 за 14 жовтня 2008 року
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).