YaChudo

Аніта Орбан

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Аніта Орбан
угор. Orbán Anita Редагувати інформацію у Вікіданих
Заступниця прем'єр-міністра Угорщини
Нині на посаді
На посаді з12 травня 2026
Прем'єр-міністрПетер Мадяр
ПопередникЖолт Шем'єн
Міністерка закордонних справ Угорщини
Нині на посаді
На посаді з13 травня 2026
ПопередникПетер Сіярто (як міністр закордонних справ і торгівлі)
Депутатка Національної асамблеї Угорщини
Нині на посаді
На посаді з9 травня 2026

Народився3 липня 1974[1] (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Беретьйоуйфалу, Гайду-Бігар, Угорщина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Виборчий округНаціональний список
Відомий якдипломатка, журналістка, підприємиця, економістка, викладачка, політична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Корвіна (1997)[3], Університет Тафтса (2001), Школа Флетчера права і дипломатіїd (2001) і Школа Флетчера права і дипломатіїd (2007) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяТиса[4] і Фідес — Угорський громадянський союз[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKrisztián Orbánd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих

Аніта Орбан (3 липня 1974, Береттюуйфалу[7]) — угорська юристка, дипломатка, політикиня та бізнес-керівниця, яка з 2026 року обіймає посаду заступниці прем'єр-міністра Угорщини та міністра закордонних справ. У 2026 році її обрали членом Національної асамблеї і вона стала провідною фігурою зовнішньої політики партії Тиса.

Біографія

Вона родом з Беретьйоуйфалу, де жила до 18 років.[8] Після закінчення середньої школи вона переїхала до Будапешта. У 1997 році закінчила Будапештський університет Корвіна (BCE), після чого працювала у фінансовій сфері в Matáv, попереднику Magyar Telekom. Крістіан Орбан, який на той час був її чоловіком, отримав американську стипендію і вони разом переїхали до Сполучених Штатів.[9] У Бостоні вона здобула ступінь магістра з історії в Університеті Тафтса, а також ступінь магістра міжнародного права та дипломатії у Школі права і дипломатії Флетчера (Fletcher School of Law and Diplomacy). У 2007 році вона стала першою угоркою, яка захистила докторську дисертацію в найстарішій дипломатичній академії Сполучених Штатів Америки — Школі права і дипломатії Флетчера. У 2008 році була опублікована її книга «Влада, енергія та новий російський імперіалізм» (Power, Energy and the New Russian Imperialism).[10][11] Вона викладала міжнародні відносини на посаді доцента в Америці. Основною сферою її досліджень була експансія радянських і російських компаній у Європі після 1990 року.[8]

Після повернення зі Сполучених Штатів вона мала стати кандидаткою від партії «Фідес» на виборах до Національних зборів 2010 року в окрузі Уйбуда, але зрештою відмовилася від участі, посилаючись на стан здоров'я.[9] У той час тривало розслідування щодо консалтингової компанії CEMI (Central European Management Intelligence), одним із колишніх керівників якої був її чоловік. Пізніше провадження було закрито.[8]

Після перемоги Фідес на виборах її було призначено до Міністерства закордонних справ, де вона стала послом Угорщини з особливих доручень з питань енергетичної безпеки та обіймала посаду голови Комітету з енергетичного співробітництва країн Дунайського регіону.[11] У 2010—2015 роках вона працювала на цій посаді під керівництвом міністрів Яноша Мартоньї, Тібора Наврачича та Петера Сіярто.

Вона також була заступницею директора Інституту демократичної трансформації, заснованого у 2005 році та розташованого в Будапешті.[8]

У 2015 році вона переїхала до Сполученого Королівства та влаштувалася на роботу в галузі скрапленого природного газу. Спочатку вона стала головною радницею лондонської компанії Cheniere Marketing LTD (дочірньої компанії американської компанії Cheniere Energy, яка працює на ринку СПГ). Стала генеральною радницею дочірньої компанії американської компанії), а потім перейшла до лондонського офісу американської компанії Tellurian. Її перевели до лондонської штаб-квартири, де відповідала за розвиток ринків Центральної та Південної Європи та корпоративні відносини.[8][11]

У 2021 році вона повернулася до Угорщини та стала заступницею генерального директора Vodafone з корпоративних питань. Після того, як угорська держава та 4iG придбали Vodafone та перейменували її на «One», вона перейшла до лондонської штаб-квартири компанії та стала керівницею відділу зв'язків з урядом Vodafone Global. Крім того, вона була членом ради директорів чеської хімічної компанії Draslovka.[10][12]

З 24 січня 2026 року — керівниця відділу зовнішньої політики партії «Тиса».[13][14]

У 2026 році вона успішно балотувалася до Національних зборів від Партії поваги та свободи (TISZA) на парламентських виборах Угорщини 2026 року. Вона займала шосте місце у загальнонаціональному списку.[15] Перед виборами її було оголошено кандидаткою на посаду міністерки закордонних справ Угорщини в уряді Петера Мадяра у разі перемоги «Тиси».[16]

Громадська діяльність

Вона була членом опікунської ради ЮНІСЕФ Угорщина. Є членом європейської консультативної ради Флетчерської школи, ради директорів Інституту Globsec із штаб-квартирою у Братиславі та Європейської ради з питань закордонних справ.[10][17]

Особисте життя

Її мати — Естер Болдог.[7][18] Її колишній чоловік — Крістіан Орбан, економіст, політичний діяч, виконавчий директор промислового холдингу Oriens. У неї троє дітей.

Нагороди

  • Керівниця року в енергетиці (2018)
  • Глобальна премія за лідерство (2025) — Асоціація менеджменту

Публікації

  • Power, Energy, and the New Russian Imperialism (Hatalom, energia és az új orosz imperializmus) (Praeger, 2008) PSI Reports ISBN 978 0313352225

Примітки

  1. ↑ A UNICEF Magyar Bizottság Alapítvány alapító okirata
  2. ↑ A második Orbán-kormány korábbi utazó nagykövete, Orbán Anita lesz a Tisza Párt külügyi vezetője — XXI. század Média Kft., 1877. — ISSN 1418-1649; 0133-1701; 0237-3785; 1787-4114
  3. ↑ Парламент Угорщини Parliamentary Information System
  4. ↑ https://vtr.valasztas.hu/ogy2026/jelolo-szervezetek/jeloltek/4162349
  5. ↑ https://www.hwsw.hu/hirek/62739/vodafone-vezetovaltas-fidesz-orban-anita.html
  6. ↑ https://taylorhudak.substack.com/p/anita-orban-and-the-american-influence
  7. ↑ а б Unicef Magyar Bizottság Alapítvány, kuratórium tagjai 9 old./ szem adatok (PDF). Процитовано 24 січня 2025.
  8. ↑ а б в г д Népszava. A második Orbán-kormány korábbi utazó nagykövete, Orbán Anita lesz a Tisza Párt külügyi vezetője. Népszava (угор.). Процитовано 24 січня 2026.
  9. ↑ а б László, Szily (24 січня 2026). Magyar Péter leigazolta a magyar Gázladyt. 444 (угор.). Процитовано 24 січня 2026.
  10. ↑ а б в agency, fps web. Orbán Anita - Ki kicsoda - DigitalHungary – Ahol a két világ találkozik. Az élet virtuális oldala!. www.digitalhungary.hu (угор.). Процитовано 24 січня 2026.
  11. ↑ а б в Kormányközeli szakembert igazolt a Vodafone vezetése. HWSW (угор.). Процитовано 24 січня 2026.
  12. ↑ orban-anita-tisza-part-kulugyi-szakerto-vodafone/. Процитовано 24 січня 2026.
  13. ↑ A Fidesz mára elhalt euroatlanti szárnyából érkezik Orbán Anita, a Tisza Párt legújabb igazolása. telex.hu. Процитовано 2024.01.24.
  14. ↑ Orbán Anita lesz a Tisza Párt külügyi vezetője. portfolio.hu. Процитовано 2026.01.24.
  15. ↑ Listás eredmények 2026 – pártlisták és mandátumok (угор.)
  16. ↑ [1], Népszava, "A második Orbán-kormány korábbi utazó nagykövete, Orbán Anita lesz a Tisza Párt külügyi vezetője" 
  17. ↑ Újabb Bajnai-ember a Tiszában: a most leigazolt Orbán Anita is a globalista baloldalról érkezett. ORIGO (угор.). 24 січня 2026. Процитовано 24 січня 2026.
  18. ↑ Nemzeti Cégtár » Regionalis Energia Kft. "v. a." www.nemzeticegtar.hu. Процитовано 24 січня 2026.

Джерела

Додаткова інформації

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).