Анрі Андуає

Анрі Андуає
фр. Marie-Henri Andoyer
Ім'я при народженні	фр. Marie-Henri Andoyer[1]
Народився	1 жовтня 1862[2]  Париж, Друга французька імперія[1]
Помер	12 червня 1929[2] (66 років)  Париж, Третя французька республіка[1]
Країна	Франція
Діяльність	астроном, математик, викладач університету
Alma mater	Вища нормальна школа (1884)[1] ліцей Сент-Луї (1881)[1] Faculté des sciences de Touloused (1886)[1]
Галузь	астрономія[3] і astronomical observationd[3]
Заклад	Faculté des sciences de Touloused[1] Паризький університет[1]
Посада	президент і головний редактор
Аспіранти, докторанти	Alexandre Véronnetd[4] Constantin Pârvulescud[4] Émile Paloqued[4]
Членство	Французька академія наук
Родичі	Pierre Humbertd
Нагороди	Q140361355? (1903)

Анрі Андуає (фр. Marie Henri Andoyer; 1 жовтня 1862 — 12 червня 1929) — французький астроном і математик, член Паризької АН (1919).

Народився в Парижі. У 1884 закінчив Вищу нормальну школу в Парижі. Працював в Тулузському, з 1892 — в Паризькому університетах (з 1903 — професор).

Основні наукові дослідження відносяться до небесної механіки. У роботі «Загальні формули небесної механіки» (1890) показав, як, використовуючи одні лише тригонометричні функції, можна вирішувати загальні рівняння руху з будь-яким ступенем точності. Вивчав спеціальні випадки задачі трьох тіл; показав, зокрема, як за допомогою лібраціоних точок Лагранжа можна отримати рішення, в якому параметри періодичних членів не залежать від часу. Вивчав рух астероїдів і збурення їхніх орбіт Юпітером. Досліджував задачу руху n тіл, точок рівноваги, що розташовані поблизу, отримані результати застосував до проблеми загальної сталості Сонячної системи. Розробив спеціальні методи для розрахунку ефемерід; особливо зручний запропонований ним метод розрахунку руху Місяця.

Склав з точністю до 15 знаків таблиці тригонометричних функцій (т. 1-3, 1915—1918). Його лекції в Паризькому університеті послужили основою для чотирьох підручників з астрономії і чотирьох — з математики. Керував виданням французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Член Бюро довгот в Парижі (1910).