YaChudo

Анна Янко

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Анна Янко
Ім'я при народженніпол. Aneta Jankowska Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася27 серпня 1957[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рибник, Сілезьке воєводство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця, літературна критикиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАсоціація письменників Польщі, ПЕН-клуб і Польський PEN Clubd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоZbigniew Jankowskid Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиTeresa Ferencd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMaciej Cisłod Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Анна Янко у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янко.

Анна Янко (пол. Anna Janko), справжнє ім'я — Анета Янковська (народилася 27 серпня 1957 року в Рибнику) — польська поетеса, письменниця, оглядач, літературознавець.

Життєпис

Анна Янко — дочка Терези Ференц (1934 р.н.) та поета Збігнєва Янковського. Її мати у 9-річному віці пережила розправу, здійснену німецькою армією в селі Сочі. Анна описала ці події у своїй книзі Mała zagłada,[2] опублікованій у 2015 році, і яка здобула Літературну премію «Грифія»[3].

Як поет вона дебютувала в 1977 році. У другій половині 1970-х років її пов'язували з поезією «Нова конфіденційність»[4]. Анна співпрацювала з вроцлавським місячником «Одра», другою програмою польського радіо, журналом «Пані». На даний час співпрацює з виданням «Дзеркало».

Є членом PEN-Клубу та Асоціації письменників Польщі.

Проживає у Варшаві.

Творчість

Поезія

  • Лист морській свинці, 1977 рік
  • Wykluwa się staruszka, 1979 рік
  • Диявольська свічка, 1980 рік
  • Шнурок для ран, 1989
  • Іноді вбиті довго стоять, 1995 рік
  • Сяючий іноземець, 2000р
  • Du bist Der, німецькомовна добірка віршів Берлін 2000
  • Вірші з тінню, 2010 рік

Проза

  • Дівчина з сірниками, Nowy Świat 2007, 2009, 2010, 2012 (Wydawnictwo Literackie)
  • Мацюпек і Малентас. Незвичайні пригоди в Маминому животі, наша книгарня 2012 року
  • Pasja według św. Hanki, Wydawnictwo Literackie 2012
  • Божественне і нестерпне. Незвичайні біографії, Видавництво Zwierciadło, 2012
  • Маленьке винищення, Wydawnictwo Literackie, 2015 рік

Драма

  • Rzeź lalek, 1981 р., Театр Współczesny у Щецині, реж. Анджей Хржановський.
  • Смерть — хороший початок, радіогра, 2-я програма Польського радіо, 2005, реж. Генрі Розен.

Нагороди

  • Молодіжна премія ім. В. Володимира Пітрака за поезію, 1980 рік.
  • Премія «Книга року Ґданськ» за твір «Диявольська свічка», 1981 рік.
  • Премія Спілки незалежних письменників у Дрездені за поезію, 1993 рік.
  • Номінація на літературну премію Nike за твір Świetlisty cudzoziemiec, 2001 р.[5] .
  • Премія Книга весни 2007 р. Огляд видавництва «Познаньські новини» за роман «Дівчина з сірниками»
  • Варшавська премія за літературну прем'єру — за роман «Дівчина з сірниками», книга червня 2007 року
  • Номінація на премію Cogito Media за роман «Дівчина з сірниками», 2008
  • Номінація на Центральноєвропейську літературну премію Ангелуса за роман «Дівчина з сірниками», 2008
  • Літературна премія імені Владислава Реймонта за роман «Дівчина з сірниками», 2008[6]
  • Книжкове літо 2012 р. Премія оглядових видань у Познані, за твір Pasję według św. Hanki
  • Номінація на літературну премію для автора Грифія 2013, за твір Pasję według św. Hanki (фіналіст)
  • Номінація на літературну премію Nike 2013 за роман Pasję według św. Hanki[7]
  • Відзнака у польському національному конкурсі імені Корнеля Макушинського за книгу для дітей Мацюпек і Малентас. Незвичайні пригоди в животі мами, 2013 рік
  • Номінація у третьому виданні Newsweek Award Тереза Торанська (2015) у категорії «Найкраща книга» за книгу «Маленький голокост»[8]
  • Щомісячна премія «Нові книги» за книгу « Маленький Голокост»[9]
  • Літературна премія столиці Варшави 2016 року в категорії прози за книгу «Маленький Голокост»[10]
  • Літературна премія автора «Грифія» 2016 року за книгу «Маленький Голокост»[11]
  • Фінал Центральноєвропейської літературної премії Ангелуса за книгу «Маленький Голокост»[12]

Бібліографія

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Rzeź w Sochach: ...i rozstrzelali ich wszystkich. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  3. ↑ Katarzyna Boni laureatką Nagrody Literackiej 'Gryfia' dla najlepszej autorki (пол.). Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  4. ↑ Słownik europejskich kierunków i grup literackich XX wieku. Grzegorz Gazda (redaktor). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. ISBN 978-83-01-15724-1.
  5. ↑ Nike 2001 (пол.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2019.
  6. ↑ Laureaci Nagrody Literackiej im. Władysława Reymonta w latach 1994-2009. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  7. ↑ Nike 2013. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2019.
  8. ↑ Znamy nominowanych w konkursie o Nagrodę „Newsweeka” im. Teresy Torańskiej. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  9. ↑ Anna Janko z Nagrodą „Nowych Książek″, архів оригіналу за 22 вересня 2019, процитовано 22 вересня 2019
  10. ↑ Znamy laureatów 9. edycji Nagrody Literackiej m. st. Warszawy, архів оригіналу за 22 вересня 2019, процитовано 22 вересня 2019
  11. ↑ Gryfia dla Anny Janko, 27 червня 2016, архів оригіналу за 22 вересня 2019, процитовано 22 вересня 2019
  12. ↑ Finałowa siódemka Angelusa / Wydarzenia / Instytut Książki, архів оригіналу за 22 вересня 2019, процитовано 22 вересня 2019

Посилання

  1. ↑ Słownik europejskich kierunków i grup literackich XX wieku. Grzegorz Gazda (redaktor). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. ISBN 978-83-01-15724-1. 

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).