YaChudo

Андре Массон

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Андре Массон
фр. André Masson Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженніфр. André Aimé Masson[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження4 січня 1896[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Баланьї-сюр-Терен[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть28 жовтня 1987[2][3][…] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 IV округ Парижа, Париж[6][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[7][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, художник-гравер, скульптор, дизайнер, рисувальник, ілюстратор, офортист, театральний дизайнер, літограф, графік Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямоксюрреалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональний комітет французької гравюриd Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориQ2997931? Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRose Massond[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиDiego Massond[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекції
Музей Бойманса - ван Бенінгена, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтва, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[9][9], Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Національні галереї Шотландіїd, Національний музей сучасного мистецтва, Музей Ізраїлю, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Phillips Collectiond, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національна галерея, Художній музей Вірджинії, Художня галерея Єльського університету, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Род-Айлендської школи дизайнуd, Детройтський інститут мистецтв, Morohashi Museum of Modern Artd, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Сієтла, Музей мистецтв Толедо, Далласький музей мистецтв, Ешмолівський музей, Гамбурзька картинна галерея, Художній музей Базеля, University of Iowa Stanley Museum of Artd, Vanderbilt Museum of Artd, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Королівські музеї витончених мистецтв[10], Michael C. Carlos Museumd[11], Гетеборзький художній музей, Колекція Шарфа-Герстенбергd, Musée Cantinid, Allen Memorial Art Museumd, Нова національна галерея, Музей Фолькванг, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Speed Art Museumd, Бременська картинна галерея, Нантський музей образотворчого мистецтва, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Print Collectiond[12], Бруклінський музей, LaM (Lille Métropole musée d'art moderne, d'art contemporain et d'art brut)d, Музей Нортона Саймона, Музей сучасного мистецтва (Труа), Балтиморський музей мистецтв, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Courtauld Galleryd, Bryn Mawr College Special Collectionsd[13], Музей мистецтв, Кунстгаус Цюриха, Музей Ґренобляd, Musées de Belfortd, Museum Ludwigd, Музей мистецтв Йокогами, Miyazaki Prefectural Art Museumd, Modern Art Museum of Collioured, Музей Вальрафа-Ріхарца, Smith College Museum of Artd, Музей образотворчих мистецтв Марселя, Q21541625? і Museum van Bommel van Damd[14] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Lyell Lecturesd

Сайтandremasson.fr Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Андре Массон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Андре Массон (4 січня 1896 , Баланьї-сюр-Терен, Уаза — 28 жовтня 1987 , Париж) — французький художник.

Біографія

Народився 4 січня 1896 року в Баланьї-сюр-Терен (Уаза). Виріс у Бельгії, навчався живопису в Брюсселі , 1912 року повернувся до Франції й оселився в Парижі, познайомився з Максом Жакобом . Брав участь у Першій світовій війні, був важко поранений (1917). У 1922 році у нього придбали декілька робіт Гертруда Стайн і Ернест Гемінгвей . У 1923 році познайомився з Жуаном Міро , Антоненом Арто , Мішелем Лерісом, увійшов у коло сюрреалістів (у 1929 порвав відносини з Андре Бретоном). У 1924 році подружився з Жоржем Батаєм, надалі ілюстрував його книги, співпрацював у журналі «Ацефал», глибоко сприйняв його філософію еросу і насильства. У 1934 — 1936 перебував у Іспанії. Після окупації Франції нацистами за допомогою Варіана Фрая зміг виїхати з вішістської Франції й з 1940 до 1945 року проживав у США .

Творчість

Массон глибоко вплинув на становлення абстрактного експресіонізму в США. Після повернення до Франції він працював в театрі, займався ілюстрацією книжок, розписав плафон паризького театру Одеон (1964). Лауреат Національної мистецької премії (1954). Йому присвячений документальний фільм Жана Гремійона «Андре Массон і чотири стихії» (1958).

Вибрані роботи

Живопис

Олія на полотні

  • Le Cimetière, 1924
  • L'Homme à l'orange, 1924
  • Les Musiciens, 1924, 36 x 27 cm[15]
  • Les Quatre éléments, 1924
  • Le Tombeau au bord de la mer, 1924
  • Les Constellations, 1925
  • La Raie, 1925, 40 x 55 cm[16]
  • Le Repas, 1925, 60 x 80|cm[17]
  • La Métamorphose des amants, 1926, 101 x 89|cm, Musée national d'art moderne, Paris[18]
  • L'Équarisseur , 1928
  • Pasiphaé, 1932, crayon de couleur, 49 x 63.8|cm[19]
  • Le Jet de sang, 1936, 127 x 100|cm, Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou
  • Corrida, 1937, 90 x 84.2|cm, Galerie Louise Leiris 1999, Paris
  • Dans la tour du sommeil, 1938
  • Le Labyrinthe, 1938, Musée national d'art moderne
  • Le Chantier de Dédales, 1939
  • La Femme paralytique, 1939
  • Hôtel des oiseaux, 1939
  • Gradiva, 1939
  • Portrait d'André Breton, 1941
  • Enchevêtrement, 1941, Musée national d'art moderne
  • Massacre de chevaux ", 1942, pastel sur carton[20]
  • La Pythie, 1943, Musée national d'art moderne
  • Terre érotique, 1943, encre de chine, Musée national d'art moderne
  • La Sybille, 1944
  • Le Sanglier, 1946
  • Miroir de la Tauromachie précédé de Tauromachie, texte de Michel Leiris, illustrations André Masson
  • Évocation d'Antonin Artaud, 1958
  • Duo, 1963, 92 x 60|cm[21]
  • Magie noire, 1964, 130 x 89 cm, galerie Hadrien-Thomas, Paris[22]
  • L'Âme de Napoléon, 1968
  • Poursuite, 82 x 116|cm[23]
  • Le Voyageur, 50 x 65|cm, Centre culturel de l'Yonne, Auxerre[24]
  • «Fringance», 1960, Collection Municipale de Saint-Priest, (Rhône)

Скульптура

Бронза

  • La jeune fille au ballon vert à la bouche de pensée, assemblage d'objets, Exposition Internationale surréaliste, Paris, 1938. Збереглося лише фото.
  • Dans la forêt, 1941, 13 x 16 cm.
  • Femme tourmentée, 1941, 25,5 x 16 cm.
  • Mantes accouplées, 1942, 28,5 x 113 x 11,5 cm.
  • Répulsion, 1943, 8 x 13 cm.
  • Femme-feuille, 1943, 6,5 x 14,5 cm.
  • Bacchantes, 1964, 11,7 x 11,5 cm.
  • Saturne, 1964, 15,5 x 8 cm.
  • Femme-arbre, 1973, 1 m 20 в висоту.

Література

  • André Breton, " Le Surréalisme et la Peinture ", Paris, éd. Gallimard, 1965.
  • Jean-Claude Clébert, " Mythologie d'André Masson ", Genève, éd. Pierre Cailler, 1971.
  • Daniel Guérin " Eux et Lui. suivi de commentaires, ornés de cinq dessins originaux d'André Masson ". Lille, 2000.
  • Armel Guerne " André Masson ou les autres valeurs ", 2007.
  • Hubert Juin, " André Masson ", Le musée de poche, Paris, 1963.
  • Jean-Clarence Lambert, " André Masson ", Paris, éd. Filipacchi, 1979.
  • Françoise Levaillant, " Massacre de signes ", Tokyo, Misuzu Shobo, 1995.
  • Georges Limbour et Michel Leiris " André Masson et son univers ", Les Trois collines, Lausanne, 1947.
  • Georges Limbour " André Masson, dessins ", collection «Plastique», Éd. Braun, Paris, 1951.
  • André Masson, " Entretiens avec Georges Charbonnier ", préface de Georges Limbour, Julliard, Paris, 1958. Réédition en 1995 aux éditions André Dimanche, Marseille.
  • André Masson, " La Mémoire du monde ", Genève, Skira, 1974 (entretiens avec Gaétan Picon).
  • André Masson, " Le Vagabond du surréalisme ", entretiens avec Gilbert Brownstone, Paris, éd. Saint-Germain-des-Près, 1975.
  • André Masson, " Le Rebelle du Surréalisme ", Paris, éd. Hermann, éd. 1976, (anthologie établie par Françoise Levaillant). Réédition en 1994.
  • André Masson, " Les Années surréalistes. Correspondance 1916—1942 ", Lyon, La Manufacture, 1990 (édition établie et présentée par Françoise Levaillant, d'après le Doctorat de F. Levaillant, André Masson: Lettres choisies 1922—1942, Université de Paris I, Panthéon-Sorbonne, 1986).
  • Florence de Mèredieu " André Masson, les dessins automatiques ", Blusson, 1988.
  • Stephan Moebius " Die Zauberlehrlinge. Soziologiegeschichte des Collège de Sociologie ", Konstanz, 2006.
  • Bernard Noël, " André Masson, la chair du regard, Paris, Gallimard ‘coll. l'art et l'écrivain’, 1993.
  • René Passeron " André Masson et les puissances de signe ", Denoël 1975.
  • José Pierre, " L'Aventure Surréaliste autour d'André Breton ", Paris, éd. Filipacchi, 1986.
  • Clark V. Poling, " André Masson and the surrealist self ", New Haven & London, Yale university press, 2008.
  • Michel Surya " Georges Bataille, la mort à l'œuvre, Gallimard, Paris, 1992.

Примітки

  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б André Masson
  4. ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — 5 — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11857874X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  8. ↑ Museum of Modern Art online collection
  9. ↑ а б Artists + Artworks
  10. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/masson-andre-1
  11. ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/4768/
  12. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/320484
  13. ↑ https://triarte.brynmawr.edu/artist-maker/info/25457
  14. ↑ https://www.vanbommelvandam.nl/collectie/zoeken/kunstenaar-andré-masson
  15. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 163
  16. ↑ Репродукція в журналі «Azart», hors-série n° 15, mars 2009, p. 20
  17. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 71, septembre 1989, p. 20
  18. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 90, mai 1991, p. 64
  19. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 80, juin 1990, p. 21
  20. ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 141
  21. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine», n° 83, octobre 1990, p. 62
  22. ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 28
  23. ↑ Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine ", n° 77, mars 1990, p. 43
  24. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 123

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).