Андре Мазон

Андре Мазон
фр. André Mazon
Ім'я при народженні	фр. André Auguste Mazon
Народився	7 вересня 1881[1][2][…]  II округ Парижа, Париж[4]
Помер	13 липня 1967[2][4][…] (85 років)  XV округ Парижа, Париж
Країна	Франція
Діяльність	славіст, професор, перекладач, викладач університету, філолог, мовознавець
Alma mater	Карлів університет Філологічний факультет Паризького університетуd
Галузь	слов'янознавство[6] і переклад[6]
Заклад	Колеж де Франс[7]
Посада	директор і віцепрезидент
Відомі учні	Унбеґаун Борис Генрихович Андре Ваян
Членство	Сербська академія наук і мистецтв Польська академія наук Академія надписів та красного письменства (1967)[8] Наукове товариство імені Шевченка
У шлюбі з	Jeanne Roche-Mazond
Нагороди
Андре Мазон у Вікісховищі

Мазон (Mazon) Андре (7 вересня 1881, Париж — 13 липня 1967, там само) — французький славіст. Професор (1919), член паризької Академії написів і красного письменства (з 1941). Іноземний член АН СРСР (1928), член Наукового товариства імені Шевченка, член-кореспондент інших зарубіжних академій.

Народився в м. Париж (Франція). Науково-педагогічну діяльність розпочав як викладач французької мови в Харківському університеті (1905—09; нині Харківський національний університет). Відіграв провідну роль у розвитку русистики і україністики у Франції, працюючи вченим секретарем Інституту східних мов (1909—1914), професором Страсбурзького університету (1919—1923) і Колеж де Франс (1924—1952), директором Паризького інституту слов'янознавства (від 1937). 1921 взяв участь у заснуванні міжнародного журналу «Revue des études slaves» («Огляд слов'янських студій»), незмінним редактором якого залишався понад 45 років.

1940 Мазон опублікував свою працю про «Слово о полку Ігоревім», де заперечував датування цієї історичної й літературної пам'ятки, викликавши полеміку, під час якої проти його версії виступив академік Академії наук УРСР Микола Гудзій.

Ученому належать розвідки про Тараса Шевченка, Марка Вовчка та інших діячів української культури. У 1960-х рр. співробітничав з мовознавцями Академії наук УРСР.

Помер у Парижі.

• М. М. Варварцев. Мазон (Mazon) Андре // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 431. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• Мазон Андре // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 20.
• Мазон (Mazon) Андре // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.288
• Мазон Андре [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 891. — 1000 екз.