YaChudo

Андре Ваян

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Андре Ваян
фр. André Vaillant Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 листопада 1890[3][4][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Суассон[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 квітня 1977[1][2] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
V округ Парижа, Париж[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілолог, професор, славіст, грамматик, перекладач Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[4], сербохорватська[5], старослов’янська[5], церковнослов'янська і македонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолеж де Франс[6][5], ENLOVd[5] і Практична школа вищих досліджень[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих

Андре Ваян (фр. André Vaillant; нар. 3 листопада 1890 — пом. 23 квітня 1977) — французький мовознавець, філолог і граматист, який серед іншого спеціалізувався на слов'янських мовах.[7]

Народився в Суассоні. Після навчання у Вищій нормальній школі в Парижі став викладачем Колеж де Франс, де 1952 року очолював кафедру слов'янських мов і літератур.

Досліджував у Росії рукописи, написані староцерковнослов'янською мовою. Працював в Інституті слов'янознавства в Парижі. Брав участь у підготовці видання Revue d'études slaves («Журнал слов'янознавства»), матеріали якого стали основою для розробки його порівняльної граматики слов'янських мов.

Написав двадцять книжок, зокрема шеститомну «Порівняльну граматику слов'янських мов» (фр. Grammaire comparée des langues slaves), двотомний «Підручник староцерковнослов'янської мови» (фр. Manuel de vieux-slave) і граматику сербохорватської мови (у співавторстві з Антуаном Меє).

Переклав і видав чимало богослужбових текстів, написаних церковнослов'янською мовою.

Помер у Парижі.

Вибрані твори

  • Histoire et philologie. Langues et littératures slaves du Moyen Âge / André Vaillant / Paris : EPHE École Pratique des Hautes Études - 1965
  • Histoire et philologie. Langues et littératures slaves du Moyen Âge / André Vaillant / Paris : EPHE École Pratique des Hautes Études - 1969
  • Pascal Pierre et Johannet José, André Vaillant (1890-1977), l’homme et le savant, Revue des études slaves, t. 53, 1981, fasc. 3, p. 367-370.
  • Les "Piesni razlike" de Dominko Zlatarić, thèse complémentaire pour le doctorat ès lettres présentée à la Faculté des lettres de l'Université de Paris, par André Vaillant.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome I, Phonétique. Lyon, I.A.C., 1950.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome II, Morphologie. Première partie, Flexion nominale. Lyon : I.A.C, 1958.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome II, Morphologie. Deuxième partie, Flexion pronominale. Lyon : I.A.C, 1958.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome III, Le verbe. Paris : Klincksieck, 1966.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome IV, La Formation des noms. Paris : Klincksieck, 1974.
  • Grammaire comparée des langues slaves. Tome V, La syntaxe. Paris : Klincksieck, 1977
  • Manuel du vieux slave. Tome I, Grammaire. Seconde édition revue et augmentée. Paris, 1964.

Примітки

  1. ↑ а б Babelio — 2007.
  2. ↑ а б в г д свідоцтво про народження
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ а б в г д Deux siècles d'histoire de l'École des langues orientales / P. Labrousse — Paris: éditions Hervas, 1995. — 480 с. — ISBN 2-903118-90-6
  6. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  7. ↑ Vaillant, André, Proleksis Encyclopedia (хор.), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, листопад 2013, процитовано 12 жовтня 2026

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).