Андре Дерен
| Андре Дерен | ||||
|---|---|---|---|---|
| André Derain | ||||
| Портрет Андре Дерена роботи Матісса, 1905 | ||||
| При народженні | André Louise Derain | |||
| Народження | 10 червня 1880 Шату[1][2][…] | |||
| Смерть | 8 вересня 1954 (74 роки) | |||
| Гарш[1][2][…] (автомобільна аварія | ||||
| Поховання | Шамбурсі | |||
| Національність | француз | |||
| Країна | ||||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Академія Жюліана | |||
| Діяльність | художник, скульптор, гравер, художник з костюмів, сценограф, ілюстратор, дизайнер ювелірних прикрас, фотограф, графік, рисувальник, дизайнер, літограф, аквареліст, художник з паперу, wood engraver, пастеліст, колекціонер мистецтва, театральний дизайнер | |||
| Напрямок | фовізм | |||
| Відомі учні | Йоханан Сімонd | |||
| Член | Національний комітет французької гравюриd | |||
| Твори | Enfant courant sur la plaged і Pont de Charing Crossd | |||
| Батько | Louis Deraind | |||
| У шлюбі з | Alice Deraind | |||
| Діти | André-Charlemagne Knaublichd | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтва, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[4][4], Музей мистецтва Метрополітен, Ден-Бошайський музей дизайнуd[5][6], Національні галереї Шотландіїd, Oklahoma City Museum of Artd, Saarland Museumd, Musée de la Chasse et de la Natured, Художній музей Базеля, Музей Ізраїлю, Hiroshima Museum of Artd, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Ермітаж, Phillips Collectiond, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Національна галерея, Баварські державні колекції картин, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Музей Фіцвільяма, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Музей сучасного мистецтва (Труа), Клівлендський музей мистецтв, Національний музей сучасного мистецтва, Бременська картинна галерея, Музей Пікассо, Musée de l'Annonciaded, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Художній музей Род-Айлендської школи дизайнуd, Детройтський інститут мистецтв, McNay Art Museumd, Uehara Museum of Modern Artd, Kunsthalle Mannheimd, Davis Museum and Cultural Centerd, Santa Barbara Museum of Artd, Музей сучасного мистецтва, Художній музей Мілвокі, Художня галерея Онтаріо, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей мистецтв Толедо, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Далласький музей мистецтв, Pola Museum of Artd, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Інститут образотворчих мистецтв Барбераd, Columbus Museum of Artd, McMaster Museum of Artd, Фонд Бембергаd, Портландський мистецький музей, Smith College Museum of Artd, Художній музей Вірджинії, Музей д'Орсе, San Diego Museum of Artd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Hood Museum of Artd, Художня галерея Лідса, Ешмолівський музей, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Zambaccian Museumd, Гамбурзька картинна галерея, Musée des beaux-arts de La Chaux-de-Fondsd, Балтиморський музей мистецтв, Menard Art Museumd, Johannesburg Art Galleryd, Музей Гіршгорна і сад скульптур, Rose Art Museumd, Vanderbilt Museum of Artd, Художня галерея Південної Австралії, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Міський музей (Амстердам)[8][9], Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Художній музей Берклі та Тихоокеанський кіноархівd, Гетеборзький художній музей, Liege Fine Arts Museumd, Галерея мистецтв Вокера, Гарвардський художній музей, Allen Memorial Art Museumd, University of Arizona Museum of Artd, Cantor Arts Center at Stanford Universityd, Princeton Art Museumd, Художній музей Фогга, Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Музей Фолькванг, Музей Барберіні (Потсдам), Музей Вальрафа-Ріхарца, Amgueddfa Cymrud, Musée d'Art et d'Histoired, Smart Museum of Artd, Національна галерея, Museum de Fundatied, Museum Ludwigd, Kunstsammlung Nordrhein-Westfalend, Музей мистецтва Нортона, Альбертіна, Манчестерська художня галереяd, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[10], Print Collectiond[11], Музей Бойманса - ван Бенінгена[12], Бруклінський музей, Von der Heydt Museumd, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Монреальський музей красних мистецтв, LaM (Lille Métropole musée d'art moderne, d'art contemporain et d'art brut)d, Музей Нортона Саймона, Musée des Beaux-Arts de Chartresd, Evergreen Museum & Libraryd, Женевський музей мистецтва і історії, Кунстгаус Цюриха, Dunedin Public Art Galleryd, Kagoshima City Museum of Artd, Cantonal Museum of Fine Artsd, Galleria Internazionale d'Arte Modernad, Музей мистецтв, Artizon Museumd, Harris Museumd, Художній музей Сієтла, Ackland Art Museumd, Musée d'art moderne Richard-Anacréond, Національний музей Сербії, Музей Ґренобляd, Foundation E.G. Bührle Collectiond, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм), Musée Cantinid, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, Ліонський музей красних мистецтв, Музей Оранжері, Ohara Museum of Artd, Музей мистецтва та історії юдаїзму, Chrysler Museum of Artd, Luxembourg Museumd, Okazaki City Art Museumd, Musée Sainte-Croixd, Hokkaido Museum of Modern Artd, Nakanoshima Museum of Artd, Музей витончених мистецтв Калеd, Otani Memorial Art Museum, Nishinomiya Cityd, Q88645893?, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Musée Ziemd і City Museum Stettind
| |||
| Сайт | andrederain | |||
| | ||||
Андре Дерен (фр. André Derain; 10 червня 1880, Шато-сюр-Сен — 8 вересня 1954, Гарш) — французький живописець, графік, театральний декоратор, скульптор, кераміст; яскравий представник фовізму.
Біографія
Андре народився 10 червня 1880 в Шато-сюр-Сен, що неподалік Версаля.
У 1898–1900 роках навчався живопису в Академії Жюліана в Ежена Кар'єра. Становлення митця відбулося під впливом художників, з якими він заприятелював під час навчання, — Морісом де Вламінком і Анрі Матіссом. Вже 1900 року Дерен створює свої перші пейзажі.
Після тривалої військової служби (1901–1904) Дерен не пориває зі своїми колегами-французькими митцями і навіть закінчує навчання в Академії. Так, Дерен разом з Матіссом працюють на літніх вакаціях 1905 року в середземноморському селищі Колюр (Collioure). Са́ме на паризькому осінньому салоні ц.р. Дерен уперше виставив свої роботи, які були тепло сприйняті критикою.
У березні 1906 року відомий мистецтвознавець і артдилер Амброїз Воллар (Ambroise Vollard) виряджає Дерена до Лондона для створення полотен з міської натури. Саме в Лондоні Дерен створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям і кольоровому контрасту досягається посилений у чимало разів декоративізм.
У 1907 інший відомий мистецтвознавець і артдилер Даніель-Генрі Канвайлер (Daniel-Henry Kahnweiler), викупивши в Дерена повністю всю студію, на довго забезпечив митцю фінансову стабільність і уможливив його творчий пошук.
Якраз приблизно 1908 року, не в останню чергу, під впливом Поля Сезанна і раннього кубізму змінюється стиль Дерена — його картинам стають притаманні раціоналістична чіткість композицій, геометричне спрощення і вагомість форм. Стриманий колорит картин цього періоду майже цілком ґрунтується на зеленкавих, бурих і свинцово-сірих відтінках.
У 1910-і рр. у творчості художника з'являється похмурість і застиглість образів, теми журливої одноманітності провінційних буднів, а починаючи з 1920-х рр. Дерен звертається до суворого класичного малюнка, часто використовуючи своєрідну стилізацію творчості своїх попередників, тим не менше, зберігши в своїх найкращих творах глибоко індивідуальний стиль, таким чином, лишаючись провідним живописцем XX століття.
Галерея
| «Околиці Коллюра», 1905 | «Charing Cross Bridge, London», 1906 | «St. Paul's Cathedral seen from the Thames», 1906 |
Примітки
- ↑ а б Дерен Андре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Artists + Artworks
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2018/10/06/andre-derain/
- ↑ Tête carrée — 1945.
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/derain-andre-1
- ↑ Ballets Russes de Monte Carlo
- ↑ Heuvellandschap (Paysage)
- ↑ Центр Жоржа Помпіду — 1977.
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/515739
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Джерела та література
- Андре Дерен: Віртуальна галерея [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sutton D., André Derain, L., 1959 (англ.)
Посилання
- Дерен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).



